Миколаївська церква (перебудована сер. ХІХ ст.)1761 рік
Цілком пересічна церква, яка, тим не менш, донедавна мала всі ознаки українського храму сіверської школи — із баштоподібним верхом і низенькими бабинцем та вівтарем. Перебудова часів класицизму була цілком стандартною — до храму додалися дзвіниця і бічні приділи.(далі…)
Микільська церква1732 рік
Церква святого Миколи Чудотворця стоїть на нинішньому майдані від 1914 року. З якої причини її перенесли на нове місце нам невідомо, натомість знаємо, що на той час у селі було два храми. Судячи із нечисленних зображень, Борисоглібська церква (1724) була іще стрункішою і вищою за Микільську. Від зруйнованої комуністичними варварами святині зберігся тільки великий дзвін, який можна побачити у галереї Микільського собору. Так, собору, — настільки величним і довершеним є цей шедевр українського зодчества.(далі…)
Церква Різдва Пресвятої БогородиціКін. ХVІІ ст. (1730?)
До 1926 року село Старий Ропськ входило до Новозибківського уїзду Чернігівської губернії. Ще раніше це було містечко Стародубського полку, де мешкали щирі козаки із козачками. А зовсім рано, за Чернігівського князівства, тут стояло ціле місто Ропеськ (або Юропеськ), населене звитяжними сіверцями.(далі…)
Успенська церкваДруга пол. ХVІІІ ст. (перебудована сер. ХІХ ст.)
Нічим не видатна сіверська церква, нині пофарбована у нічим не видатний сірий колір. Ще й значно перебудована під класицизм. А от вабить і око, і душу. Може, тому, що в огорожі храму поховано справжнього християнина і видатного поета Олексія Костянтиновича Толстого? Поруч із ним у тому ж фамільному склепі-каплиці спочиває кохана дружина Софія, якій присвячено стільки дивовижних рядків…(далі…)
Воздвиженська церква1748 рік
Традиційна сіверська церква була добудована на початку ХХ століття традиційним набором із дзвіниці та двох бічних приділів. На щастя, на цьому й окошилося. Усі вікна лишилися на місці, тож і сьогодні не важко подумки виокремити початкові форми храму.(далі…)
Покровська церква1761 рік
Церква височить на околиці давнього села Стародубського полку. Збудована вона коштом і стараннями бунчукового товариша Стефана Єсимонтовського. Цікаво, що в сучасних російських джерелах поруч із нею ми так і не знайшли означення «українська» чи, принаймні, «козацька». Тож до відома зацікавлених осіб трохи історії.(далі…)
