Миколаївська церква (центральна група)1691 рік
Патріотичні галичани датують церкву кінцем ХVІ століття, але Логвин укупі з іншими дослідниками вважає її молодшою на сто років.
Далі — прямий текст корифея УЦА: «В її планово-просторовій композиції наслідувано тип храму, відомого нам по Рогатину, але у неї менші розміри, багато нижче вівтарне приміщення, а баня має складну форму з двома заломами. Причому нижній прямокутний, а верхній — гранчастий. Таке поєднання — дуже рідкісне явище в українській дерев’яній архітектурі».(далі…)
Церква св. Іоана Богослова (центральна група) та дзвіниця1803 рік
За місцевим переказом церкву перевезли у Жуків із недалекого села Нараїв. Типологічно вона подібна до урманської, проте має верхи над усіма трьома зрубами. Цікава деталь — стіни і склепіння церкви стягнуті додатковими балками, які утворюють своєрідний напівзовнішній каркас. Та годі про архітектуру. На церковному обійсті є що згадати і що заспівати.(далі…)
Миколаївська церква (центральна група) та дзвіниця1777 рік
Дата будівництва вирізьблена на одному з брусів зрубу. Але де на той момент знаходилася церква, достеменно невідомо. Іноді складається враження, що в Бережанському районі церкви не будували, а лише купували. Це, звісно, не так. Але і храм в Надрічному, як і в Урмані та Жукові, не тутешній. (далі…)
Петропавлівська церква (центральна група)1688 рік та дзвіниця, ХVІІІ ст.
Датується по напису на одвірку. У 1777 році перевезена в Урмань з Покуття (Івано-Франківська область). Напередодні Другої світової церква звершила ще одну мандрівку — правда, дуже близеньку. Її просто посунули вбік, аби на старому місці збудувати новий мурований храм. Стару дзвіницю наче не рухали. Залили фундаменти, аж грянула війна і все завмерло… Добудували храм вже у незалежній Україні.(далі…)
Миколаївська церква (центральна група) та дзвіниця1777 рік
Церква чудова, гонтова, однотонова. (Правда, віднедавна ці епітети не стосуються нижнього ярусу, обшитого у недоречну «паркетну» ялиночку). За обрисами споруда не зовсім галичанка, а й трошки подоляночка. Гірше із феншуєм: сучасне оформлення садиби геть не українське. Веселенькі євродоріжки і кумедна металева брама навівають смуток. Але ж не влаштуєш у кожному селі Академію мистецтв, де продвинуті професори вчитимуть тонкощам всіляких стилів… Та й новітніх батюшок у семінаріях мабуть не тому вчать…(далі…)
Воскресенська церква (центральна група) та дзвіницяХVІІІ ст. (1811?)
Церква має деякі ознаки західноподільської школи, але ми зараховуємо її до галичанок. 1811-й, зазначений у літературі як рік будівництва, скорше за все рік перевезення храму із с. Залізці на нинішнє місце. І цю церкву купили практичні галицькі подоляни!(далі…)
Дзвіниця церкви св. мц. ПараскевиХVІІІ ст.
Ровесницю дзвіницю розібрали і перевезли до с. Йосипівка ще у 1910 році. Новий храм звели в нових, історично-наддніпрянських формах, суттєво «модернізованих» внаслідок ремонту 1928. Але ж то окрема історія. (далі…)
Вознесенська церква (центральна група)ХVІІІ ст.
Відомостей про церкву дуже мало. Так само, як і слів, аби змалювати таку невиразну пам’ятку. «Радісний» темно-зелений колір і неоковирні добудови також не надихають. Та й всередині ми не були. Можливо, за влаштованими по-подільському (у південній стіні бабинця) дверима таки приховано щось незвичайне і особливе?(далі…)
Дзвіниця Введенської церквиХVІІІ ст.
Новосілка багата на гарні дерев’яні дзвіниці. У нічим не видатної і молодшої Введенської мурованої церкви збереглася типова для краю триярусна дзвіничка, що увібрала і подільські, і галицькі риси. Шкода, що оздоблена вона не настільки вишуканим малюнком шалівки, як її посестра біля Різдвобогородичної церкви. Але все одно й ця дзвіниця викликає лише позитивні емоції. Многая і благая їй літа! (далі…)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (центральна група) та дзвіниця1720 (1751?) рік
Разом із дзвіницею церква утворює чудовий ансамбль — майже подільський за характером (особливо це стосується дзвіниці та огорожі). Та все ж ми віднесли її до галицької школи. Все відносно у світі, але класифікація за визначенням має бути дискретною. Статура церкви трохи ближче до Європи…(далі…)
