
Дзвіниця Преображенської церкви1895 рік
1999 року господиня дзвіниці з невідомої причини згоріла дощенту. На її місці селяни збудували новий мурований храм із новою, також мурованою дзвіницею, а стару дзвіницю віддали у Львівський скансен. У Шевченковому Гаю остання постала у 2014 році, ставши його 110 експонатом і водночас — діючою дзвіницею при славетній Миколаївській церкві із села Кривка.(далі…)

Михайлівська церква1863 рік та дзвіниця, кін. ХІХ ст.Нині у Львівському музеї просто неба (Шевченків Гай, вул. Чернеча, 1)
Класична бойківська церква стоїть на затишній галявині майже при вході до скансена. І це дуже зручно для парафіян. Адже храм, як і інші церкви музею, віддано в користування ченцям-студитам (із греко-католицької Іоаннівської Лаври) і в ній відбуваються регулярні богослужіння. (далі…)

Успенська каплицяКін. ХІХ ст.
Успенська каплиця – ще один новий експонат у Львівському скансені. Вона відновлена в усій початково-прекрасній простоті, яку подібні каплиці нині тотально втрачають через ремонти і сучасні матеріали. У каплиці привертає увагу кивот із іконою Успіння Божої Матері (схоже, ХVІІІ ст.).
Те, що славетний заклад приростає новими святинями – заслуга і музейників, і небайдужих людей, в тому числі і в священному сані. Відтак усі храми і каплиці у Шевченковому Гаю – діючі. Чого усім музеям просто неба також бажаємо!

Церква Різдва Пресвятої Богородиці1780 рік та дзвіниця, 1788 рік
І на церкві, і на дзвіниці збереглися схожі написи: «По благодаті збудований Божественний дім дня 30 квітня Р.Б. 1780», «По благодаті збудована ця дзвіниця Р.Б. 1788». Зрозуміло, що із благодаттю Божою у Бусовиську все гаразд і донині. А от із людською совістю — навряд. Порівняйте старе фото і те, що бачимо сьогодні. Бляха, сайдинг і нітрид титану спотворили не лише церкву. Вони потворять село, Карпатські гори, усю Україну. Чому люди виробляють таке зі святинею? Відповідь найліпше знає ворог роду людського, який панує в холодних і порожніх серцях… (далі…)

П’ятницька церква1440 рік (ХVІІ ст.) та дзвіниця, ХVІІ ст.
У Старій Солі збереглися дві дерев’яні, вельми архаїчні церкви, причому обидві віднесені солідними дослідниками до ХV ст. Та на цьому подібність завершується.(далі…)

Дзвіниця Михайлівської церкви1790 рік (1730?, 1767?)
Дат побудови багато, а дзвіниця одна. Справді, єдина і неповторна в усій українській архітектурі. Хоча на диво подібна і до давніх подільських дзвіниць, і до наддніпрянських. Згадайте хоча б гравюру зі старою дерев’яною дзвіницею Святої Софії Київської.(далі…)

Церква Перенесення мощів свт. Миколая із Мир Лікійських в Барі1763 рікНині у Львівському музеї просто неба (Шевченків гай, вул. Чернеча гора, 1)
Миколаївська церква — одна з найдорожчих перлин традиційної української архітектури. А зберегли її для нащадків два видатні діячі української культури: мистецтвознавець Михайло Драган та митрополит Андрій (Шептицький). Перший переконав селян не розбирати святиню після будівництва у селі нового храму, а другий виділив кошти на її переміщення до Львова. Церкву, пошкоджену під час Першої світової, восени 1930-го відновили на новому місці і навіть, як пишуть довідники, обшили ізсередини кедровими (?) дошками. Втім, скоріше за все, це були не ливанські кедри, а кедрові сосни.(далі…)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниця1876 рік
Вам поталанило: у нас є старі фото розлуцької церкви. Зараз їхати у це богоспасаєме село ми не радимо нікому. Бо те, що зробили із храмом та дзвіницею «євроремонтники», не насниться і в страшному сні. Зробили зухвало і безсоромно, не зважаючи ні на бідних українських естетів, ні на ЮНЕСКО, яке нещодавно узяло до себе вісім українських церков, в тому числі і бойківську у с. Матків. (далі…)