Церква перенесення мощів свт. Миколая із Мір Лікійських в БаріХІV ст.
Церква у Збручанському — страшенно цікава. Архаїчна і монументальна, водночас затишна і якась позачасова. Вона збудована із легенького пісковика, але все одно стіни нави облегшені глухими аркадами. Мабуть давні будівничі більше сподівалися на свою звитягу, ніж на фізичну міць своєї церкви-фортеці. Недарма над вівтарною частиною досьогодні збереглися залишки бойового ярусу. Такий ярус був і над навою.(далі…)
Миколаївська церква1610 рік
Церква стала першим мурованим храмом у місті, недарма ж її заснували представники двох давніх шляхетських родів — Могил та Потоцьких. Герб подружньої пари — Марії Могилянки і подільського старости Стефана Потоцького — донині красується над дверима храму. Втім, у статурі тридільної церкви за винятком двох маленьких конхочок по боках нави нічого особливого немає. Натомість в інтер`єрі естетика надолужила усе з лихвою. (далі…)
Онуфріївська церкваХVІ – поч. ХVІІ ст.
Гусятинська церква — яскраве свідчення зовнішнього впливу на українське ренесансне зодчество. Впливу цілком позитивного і плідного. Немає сумніву, що триконхові церкви «прибули» в Україну із краю черешневих та горіхових садів — Волощини (Молдови) — і швидко поширилися не лише по суміжному Поділлю, а й по Галичині та Волині. (далі…)
Георгіївська церкваКін. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст.
За типологією церкву можна назвати ренесансно-народною. Свого часу на Поділлі постало чимало таких храмів, які окрім свого основного завдання зі спасіння людських душ успішно рятували й людські тіла: татарські навали накочувалися на край зі зловісною регулярністю. Втім, в даному разі дослідники відносять церкву до післятурецьких часів, коли ординська повінь почала поволі спадати. Таку думку підтведжує незначна товщина стін і дерев`яні перекриття нави та вівтаря. Та грізний образ храму-фортеці цілком наслідує давніші зразки.(далі…)
Успенська церква1564 рік
Вік церкви визначають за написом, різьбленим на кам`яній дошці, яка вмурована в стіну дзвіниці. Наскільки таке визначення точне — Бог знає. Здалеку і на озброєне рожевими окулярами око церква дійсно давня. Додаткового шарму їй надають «молоді» дерев`яні верхи, здобуті у ХVІІІ ст. Одначе пора підійти ближче і таки вдягнути окуляри нормальні. І тут відкривається картина украй печальна…(далі…)
Дзвіниця Успенської церкви1564 рік
Чудова дзвіниця Успенської церкви подібна до своєї господині — вона теж муровано-дерев`яна. Гарненькі арочні віконця оперізують другий ярус споруди як віночок. Так само гарно оперізує церковне подвір`я класичний подільський мур із «дикого» каменю (в нього й включено надбрамну, точніше, надхвірткову дзвіницю). В тому мурі де-не-де можна надибати давніші надгробні хрести. Однак не все так райдужно у Кошилівцях…(далі…)
Миколаївська церкваХVІІ ст.
За обрисами церква не так ренесансна, як народна. Нині вона має дерев`яні перекриття, і чи ж були колись муровані — не відаємо. Асиметричні контрфорси вносять жвавинку в досить статичний образ храму, але спокійно і без естетичної перенапруги. А от недавньо приліплений до церкви тамбур «дачного» типу виглядає препаскудно. (далі…)
Дзвіниця Миколаївської церквиПісля 1740 р.
Нагорянська дзвіниця — молодша сестра дзвіниці кошилівської (див. відповідну статтю), тобто теж муровано-дерев`яна. Тільки замість ктиторської дошки в її нижній ярус вмуровано надгробний хрест такого собі Ониська, що «преставися року Божия 1740». Зазвичай давніші хрести із загублених могил вмуровували в церковні огорожі, тож і в даному випадку треба припустити, що дзвіницю спорудили не до, а після кончини «обивателя Червоногрудського», як написано на тому ж хресті. (далі…)
Вознесенська (замкова) церква1530 рік
Вознесенська, вона ж замкова церква — багата історично, та бідна архітектурно. І винна в тій бідності саме історія.
Зведено храм як родову усипальницю одним з перших князів Вишневецьких — Іваном. По тому у підземеллі знайшли вічний спочинок десятків зо два вельможного панства, в тому числі батьки лихої пам`яті Яреми Вишневецького — Михайло та Раїна. Та тут не лише ховали. 1604 року в церкві заручилися Лжедимитрій І і Марина Мнішек, провідники знаменитого польсько-українського походу на московські землі. Останній чоловік із роду Вишневецьких, Михайло Сервецій, подарував храмові трофей зі шведської війни — буцімто візантійську за походженням ікону Божої Матері. (далі…)
Спасо-Преображенська церква1600 рік
Фундатором храму був брацлавський воєвода Іван Збаразький, причому збудував він його на місці старого монастиря. Напис про заснування церкви зберігся на білокам`яній плиті, вмурованій у стіну святині. Проте у 1786 році, як і всюди в Австро-Угорській імперії, монастир секуляризували, тобто закрили. А церква стала парафіяльною.(далі…)
