Миколаївська церква (Б, ЕК, СЄ)1780
Ось що пише про Миколаївську церкву Вікіпедія:
«Храм був збудований у 1780 році як каплиця святого Йосафата Кунцевича у перехідних бароково-класицистичних архітектурних формах на кошти єпископа УГКЦ Порфирія Скарбека Важинського.
(далі…)
Церква св. мц. Параскеви (Б)1778 рік
В принципі, П’ятницьку церкву в Милятині можна було б сміливо зарахувати до ренесансних пам’яток — чого варті стіни завтовшки у 1,6 м! Та ми задля розмаїття всадили її на барокове поле. І зробити це нас спонукала не так дата будівництва, як розвинутий фронтон і деяка подібність до беззаперечно ранньобарокової Іллінської церкви в Суботові — усипальниці Богдана Хмельницького.(далі…)
Миколаївська церква Миколаївського монастиря (Б, СЄ)1723 рік
Монастир у Жидичині древній: за літописом, 1227 року Божого тут молився сам Данило Галицький. Монастирська церква молодша (рік побудови вказаний у тимпані західного порталу). Уподобаннями уніатської доби і пояснюється її базилікальний тип. Але попри дещо «прокатолицький» план, убрання храму скромно-бароково-українське. На жаль, олійні розписи в середині святині ще молодші — вони від 1913 року.(далі…)
Дзвіниця Миколаївського монастиряХVІІІ ст.
Колись проїзна дзвіниця до катаклізмів ХХ ст. слугувала головним входом до обителі. Своїм верхнім, каркасно-дерев’яним ярусом вона обзавелася у ХІХ ст. Цікаво, що каркасна конструкція спирається не так на стіни, як на перекриття між першим і другим ярусами — на манір вставки у футляр. (далі…)
Стрітенська церква (СЄ)1784 рік
В чотиритомнику пам’яток УРСР церкву названо найдосконалішим бароковим шедевром Волині. Можливо, так і є. Хоча, як на нас, ця октогональна споруда трохи грішить непропорційністю і надмірною монументальністю.(далі…)
Михайлівська церква та дзвіниця (Б, СЄ)1777 рік
Дорога до Кисилина не вистелена ні асфальтом, ні навіть благими намірами його колись укласти. Та той, хто перейде, точніше, переїде усі дорожні муки, буде винагороджений сповна: тутешній церковний ансамбль — справжня перлина Волині.(далі…)
Покровська церква та церковна брама (СЄ)1745 рік
Церкву у Піддубцях не помітити важко. На рівній, як стіл, ділянці волинської рівнини височить громада храму як нагадування про золотий вік бароко. Дев’ять куполів складної у плані, ротондально-хрестової споруди в гожу днину запускають «зайчиків» на десятки км.(далі…)
Церква св. Іоана Богослова та дзвіниця (СЄ)1777 рік
Штунівську святиню спорудила та сама артіль, що працювала у Кисилині (див. відповіду статтю нашого каталогу). Сумнівів бути не може: збігається навіть рік будівництва — очевидно, зодчі були вельми вправними і меткими хлопцями. Подібні церкви і за планом та оздобленням. Щоправда, бані прикрашені по-різному — але ж хіба в епоху українського бароко могло бути інакше? Фантазія била через верх! Тим-то обидві церкви все одно виглядають достоту як рідні сестри. Точніше, виглядали, бо у 2011-му році у Штуні трапилася біда: знайшлися гроші на євроремонт… (далі…)
Брама з мурами Успенського собору (СЄ)ХVІІ ст.
Ми вирішили включити в наш каталог цю гарну браму про всяк випадок — поки її не спіткала доля подібної брами у Межиріцькому монастирі на Рівненщині (див. статтю в розділі «Українське Відродження»). Попри невідповідність давньоруському чи ренесансному стилеві, барокові брами все одно ліпше підходять своїм церквам, ніж псевдоросійські новоутвори.(далі…)
Церква св. мц. Параскеви (Б, СЄ)1723 рік
Церква зального, давнього типу була б простою, як грецькі базилічки у Криму, якби не двосхилий дах і фронтони. Особливо фронтони. Вони й перетворюють храм у Лукові на яскравий зразок раннього українського бароко. Тож хвала фронтонам! Сигнатурка, яку дивним чином досі не замінили на московську цибулину, також додає куті меду. Хвала й сигнатурці! (далі…)
