Юрівська церква1760-ті рр. (1625?)
Церква цікава, але видатною не виглядає. Особливо після останнього ремонту, коли її вкрила жахлива сіра «шуба». Але попри таку деестетизацію розповісти про неї все одно треба.(далі…)
Церква Різдва Пресвятої БогородиціСер. ХVІІІ ст. (ХVІІ ст.?)
Перша документальна згадка про Велику церкву, як називають її місцеві мешканці, належить до 1630 року. Але, найімовірніше, то була дерев’яна попередниця нинішньої споруди. (далі…)
Благовіщенська (Онуфріївська?) церква Благовіщенського Пліснесько-Підгорецького монастиря (Б, СЄ)1726 – 1750 рр.
Монастир заснували на схилі мальовничої долини, яка й донині зберігає патріархальний спокій і затишок. Поруч із ним у лісовій гущавині ховається літописне давньоруське місто Пліснеськ із складною концентричною системою оборонних валів, терас та ровів. Втім, домонгольська давнина проглядається з трудом. Натомість відмінно реставрована монастирська церква на диво прикрашає місцину. В різних джерелах вона називається то Благовіщенською, то Онуфріївською, але на її естетичні характеристики це ніяк не впливає.
Тринавова хрестовокупольна базиліка іззовні виглядає спокійно, навіть строго. Усередині ж храму вибухає бароковий феєрверк. Автором розкішного вівтаря-іконостасу є Павло Гіжицький – архітектор, різьбяр та художник. В цілому його творіння наслідує традиційні латинські вівтарі (без Царських врат), але з деякими українськими нюансами. Зокрема, в загальну пізньобарокову картину гарно вписані модернові намісні ікони авторства Осипа Куриласа, певна річ, сучасні. Диво, що протягом перебування у монастирі туберкульозного санаторію (до 1991 року), оздоблення святині збереглося майже в цілості. Напевне, тут допомогла Божа Матір, чия чудотворна ікона ХVІІ ст. (названа Підгорецькою чи Голубицькою) від спорудження і донині перебуває у церкві.
Дзвіниця монастиря Різдва Христового (СЄ)1770 рік
Проїзна барокова дзвіниця над центральним входом на монастирське подвір’я дуже добре скріплює ансамбль, хоча сусідня забудова перекриває широку перспективу.(далі…)
Собор святого Юра (СЄ)1744 – 1770 рр.Архітектори Бернард Меретин та Клеменс Ксаверій Фесінгер
Фундатором собору святого Юра став відомий греко-католицький митрополит Атанасій Шептицький. Саме з його ініціативи у 1744 році було закладено перший камінь у фундамент нового храму. (далі…)
