Сіверсько-чернігівська школа
Сіверські церкви розкидані по величезній території, що включає етнічні українські землі північного Лівобережжя, в тому числі анексовану більшовицькою Росією у 1920-х роках козацьку Стародубщину. Характерно, що найвеличніший і найпрекрасніший храм сіверсько-чернігівської школи зберігся за нинішнім українським кордоном — у Новому Ропську Брянської області РФ. Баштоподібні церкви Сіверщини мають древній родовід, проте зазнали значних барокових впливів, помноживши в такий спосіб монументальність на стрімкість. Тож мистецтвознавці однодумні: найцікавіші і найнесподіваніші зразки дерев’яного зодчества України ховаються саме серед неозорих чернігівських боліт і лісів. Точніше, ховалися, оскільки дотепер збереглося не більше двох-трьох десятків традиційних сіверських церков. Найстрашніший погром школи припав на 1930-ті, але і після Друговї світової було знищено чимало безцінних шедеврів. Та й зараз лише Бог оберігає кілька покинутих напризволяще храмів, без яких Україна збідніє просто непоправно…