Східноподільська школа
Мандруючи «красою України — Поділлям» (Л. Українка), ми зробили епохальне відкриття, яке в минулі часи могло б потрясти основи архітектурної науки. Нині ж воно ризикує залишитися не тільки недискутованим, а й взагалі непоміченим. Що вдієш — інші tempora, інші mores і amores… Однак, аби уникнути тортур сумління, формулюємо: не існує ніякої цілісної подільської школи народної архітектури.
Дуже дивно, що цього висновку досі не дійшли поважні адепти такої школи, чиї прізвища широко відомі у вузьких колах. Адже навіть побіжний і геть не озброєний інтелектом погляд легко знайде щонайменше десять принципових розбіжностей між, скажімо, храмами-велетами Вінничини та компактними церковцями Тернопілля.
Причин для диференціації було багато. Поділля довгі віки лежало на перетині кучманських та інших тривожних шляхів України, по яких хто лишень не ходив… Вплинули на місцеву народну архітектуру і політичні перипетії, які століттями рвали край на клапті, припинаючи їх до різних імперій — Османської, Австро-Угорської, Російської, не кажучи про Річ Посполиту. В результаті на подільських теренах утворився архітектурний конгломерат, який ніяким боком не влазить в прокрустове ложе традиційної класифікації. Відтак, на нашу думку, на історичному Поділлі сформувалися три типи церков, приналежні до двох шкіл і двох груп.
До східноподільскої школи в першу чергу ми віднесли храми, перехідні до наддніпрянських, — такі ж високі і монументальні. Суттєва відмінність — деяка статичність і «громіздкість» об’ємів подолян. Звісно, провести чітку межу між двома школами досить важко, оскільки вона впирається в суб’єктивізм класифікатора. Саме тому цю групу східноподільських церков ми умовно назвали «Центральною». А от до «Могилівської групи» включили гармонійні, найчастіше тризаломні церкви із високим опасанням на фігурних кронштейнах, подібні до тих корабликів-чайок, на яких козаки штурмували Синоп. Усі вони дивовижно прекрасні!..
Решта подільських храмів автоматично опинилися в західноподільській школі. І несподівано виявилося, що вони не лише схожі одне з одним, а і є перехідними відносно галицької школи — древньої і, так би мовити, первісної архітектури. Звісно, і тут є свої унікальні шедеври, але про них у відповідному розділі…