Михайлівська церква (Юрієва божниця) (переяславська школа)1098 рік
В літопису Руському написано, що Михайлівський храм в новозакладеному місті Володимирі на Острі фундував достославний Володимир Мономах. Збудували невелику одноапсидну двохстовпну церкву в техніці мішаної кладки (з місцевої жовтої та червоної плінфи) із застосуванням місцевого червоного каменя-пісковику.(далі…)
Успенський собор Єлецького монастиря (чернігівська школа)Сер. ХІІ ст.
Назва монастиря походить від ялини, на гілках якої преподобному Антонію Печерському явилась ікона Пресвятої Богородиці. Певно, це була визначна подія в духовній історії Чернігова. Недаремно і монастирський Успенський собор, збудований століття по тому на такому святому місці, так удався своїм творцям. Видовжені вікна і гладінь білих стін, досконалі пропорції і бездоганна композиція створюють враження небувалої піднесеності, майже крилатого ширяння. Неабиякою цікавиною храму є збережена дотепер стародавня тепла хрещальня — каплиця з оздобленою аркатурою апсидою, що виходить у південну наву. (далі…)
Спаський (Спасо-Преображенський) собор (константинопольська школа)1033 – після 1036 р.
За свідченням «Слова о полку Ігоревім», 1024 року завершилася «перших часів усобиця». Київську Русь було розподілено між двома суперниками, синами Володимира Великого, — Ярославом Новгородським (майбутнім Київським і Мудрим) та Мстиславом Тмутараканським (Чернігівським і Хоробрим). Більша, лівобережна частина Володимирового спадку дісталася звитяжнішому Мстиславові.(далі…)
Іллінська церква (чернігівська школа)Перша пол. ХІІ ст.
На південному схилі Болдиних гір у Чернігові скромненько притулився старовинний Іллінський монастир із давньоруською красунею — Іллінською церквою. Найдавніша частина монастиря — Антонієві печери з трьома підземними церквами, які почав копати сам основоположник українського чернецтва ще 1063 року. Ці печери зовсім не схожі ані на вітчизняні, ані на іноземні аналоги. Нині тут музей із нечастими службами і кожний охочий може пройти цими унікальними підземеллями. Унікальність видно неозброєним оком: чернігівські печери — найвищі у Європі, до восьми з половиною метрів заввишки! (далі…)
П’ятницька церква (полоцько-смоленська школа)Злам ХІІ — ХІІІ ст.
П’ятницька церква на торгу у самісінькому центрі Чернігова присвячена святій мучениці Параскеві — покровительці шлюбу і чесної торгівлі. Цей невеликий однобанний храм, зведений видатним зодчим Петром Милонегом на самому початку такого трагічного для Руси-України ХІІІ століття, явив нову сторінку в давньоруському храмобудівництві. Статика кубічного простору поступилася динаміці Божественної вертикалі. (далі…)
Борисоглібський собор (чернігівська школа)Друга пол. ХІІ ст.
Стосовно дати будівництва Борисоглібського собору думки різняться. Логвин та багато інших дослідників відносять його до 1120-х років: буцімто храм спорудив чернігівський князь Давид Святославович як усипальню для передчасно спочилого сина і для себе. Храм і справді став князівською усипальнею, але, на нашу думку (яку поділяють деякі фахівці), років на 50 пізніше. Очевидно, при такому розкладі точно визначити вік храму можна тільки фізичними методами аналізу, до яких наші доморощені дослідники іще не доросли. (далі…)
Фундаменти Спаського собору (чернігівська школа)Друга пол. ХІІ ст.
Нинішній Спасо-Преображенський собор (архітектор Дж. Кваренгі) на рідкість несумісний із чарівним новгород-сіверським ландшафтом. Але бузувірній Катерині І-й, замовниці нового будівництва, яке знищило домонгольський храм, було до цього глибоко байдуже. Та й зарозумілому Кваренгі також — він ніколи не бував і не прагнув побувати на Чернігівщині.(далі…)
