Троїцька церква і дзвіниця1740 рік
Для церковної садиби у Михалківцях предки знайшли гідне місце — на високому пагорбі, з якого видно половину благословенної Острожчини. Відтак дзвіницю винесли на передній план, аби її благовіст линув ген-ген далеко, до самого обрію…. (далі…)
Цвинтарна каплицяХVІІІ ст.
Ні назви, ні року народження каплиці з’ясувати не вдалося. Ясно одне — це класична волинська пам’ятка, антиномічно приземкувата і водночас граційна. За формами і пропорціями вона дуже подібна до вівтарної частини нещодавно зруйнованої церкви в сусідньому із Острогом Розважі (див. відповідну статтю). Відтак висуваємо гіпотезу: можливо, обидві святині спорудили ті самі майстри приблизно в той самий час.(далі…)
Воздвиженська церква1755 рік
Непоказна, але дуже мила волинячка наприкінці ХІХ ст. була «покращена» єпархіальною дзвіницею. Втім, останню також покращили: українські майстри надали її формам і декору деяких українських рис. (далі…)
Церква свв. Козьми та Даміана1781 рік – знищена 2011 рік
В принципі, Козьмодаміанівську церкву можна було б і не давати у наш каталог, оскільки від 2011 року її не існує. Храм знищили (розібрали і спалили) самі парафіяни під проводом свого «священика». З якої причини — збагнути неможливо. Щось падало на голову? — Церква була у доброму стані. Стала затісною? — Могли б збудувати інший храм на іншому місці, а старий залишити музеєм. З’явилися зайві гроші? — Роздали б бідним і немічним!(далі…)
Георгіївська церква1743 рік
Під час добудови єпархіальної дзвіниці (1888 р.) храм суттєво постраждав — втратив верх бабинця. Одначе відтворити в уяві колишній врівноважений силует пам’ятки зовсім не важко. І тоді стає зрозуміло, що сіянецька церква — одна з найдосконаліших волинських святинь.(далі…)
Покровська церкваХVІІІ ст. (добудована сер. ХІХ ст.)
Досить стандартна волинська церква (якої чомусь немає в жодному каталозі) за часів історизму зазнала знову ж таки стандартної перебудови. За повідомленням місцевих мешканців це сталося десь у 1850-х — 1860-х рр. Про древність церкви непрямим чином свідчать високі вікна і врослий в землю кам’яний хрест, під яким 250 років «спочиває раба Божія Маланія».(далі…)
Церква св. Архистратига Михаїла1650 рік
На нинішнє місце церкву перенесли 1914 року, під час будівництва меморіального комплексу «Козацькі могили». Тоді ж пам’ятка набула дещо галицького вигляду, отримавши високе опасання і грушоподібні бані над бабинцем і вівтарем. Не цуралися галицизмів і радянські реставратори, пофарбувавши волинський храм у нетиповий жовтий колір і вкривши його стіни лускою гонту.(далі…)
Михайлівська церква та дзвіниця1767 рік
На час наших відвідин Великого Житина (2014 рік) чудову Михайлівську церкву вже зодягли в потворну «броню» із зеленкуватого пластику. На щастя, не менш чудова дзвіниця із вельми пластичним верхнім ярусом іще синіла щирим деревом. (далі…)
Воскресенська церква1775 рік
Воскресенська церква прекрасно-антиномічна: одночасно струнка й кремезна, тендітна й могутня. Під час наших відвідин (2016 р.) недовершений євроремонт іще давав змогу відокремити справжнє від фальшивого.(далі…)
Дмитрівська церква1757 рік
Батюшка із Дмитрівської церкви виявився «прозорливим». Спочатку він довго розпитував – хто ми і що ми і навіщо потурбували його священний спокій, потім глибокодумно пересвідчився, що номери на нашому авто таки справді київські і нарешті виніс вердикт щодо потрапляння всередину: « Бачу, що вам моя церква непотрібна»… Отакий екстрасенс! (далі…)
