Церква Собору Пресвятої Богородиці (центральна група) та дзвіниця1690 рік
Чудова церква витончених обрисів, які, на жаль, після останнього ремонту «загрублені» бляхою, у яку узяли гонтові маківки. На південніх стінах нави та вівтаря дивують незвичні віконця — п’ять круглих і одне подібне до замкової шпарини. Всередині храму зберігся старий іконостас із вишуканими Царськими вратами. Головна місцева святиня — чудотворний образ Богородиці Замилування поч. ХІХ ст.(далі…)
Миколаївська церква (центральна група)Кін. ХVІІ ст. (перебудована 1731 р.)
Під час останнього ремонту церкву укрили смішним оксюмороном — так званою «бітумною черепицею». Та нам аж ніяк не смішно, оскільки пам’ятка національного значення значно втратила в екстер’єрі. Дуже дивно, що не знайшлося меценатів із більш пристойними пропозиціями по ремонту…(далі…)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (центральна група)1702 рік
Після покриття бляхою і вагонкою церква остаточно втратила привабливість, хоча й до того її лаконічні форми тримали естетів на сухому пайку.(далі…)
Троїцька церква (архаїчна група)1654 (1600?) рік
Донедавна маловідома за межами Сихова, а нині розтиражована в численних дописах, Троїцька церква, однозначно, того варта. Ось яку цікаву інформацію ми назбирали на віртуальних полях.(далі…)
Борисоглібська церква (центральна група) та дзвіницяПоч. ХVІІ ст.
Маємо відомості, що церкву збудували у 1642 році, проте місцева легенда вважає цей рік датою її перенесення на нинішнє місце. Не менш легендарним є датування чотириярусного золоченого іконостасу 1612 роком, але хтозна — у селі з такою назвою ще й не таке може бути.
Недарма ж Григорій Логвин називає досить скромну на перший погляд церкву «видатним зразком народної архітектури галицької школи».(далі…)
Воздвиженська церква (центральна група)1729 рік та дзвіниця ХІХ ст.
Пам’ятка національного значення, але якась непоказна і неоднорідна. Недарма її збудовано одразу з трьох порід дерева — липи, сосни та дуба. Треба пильно приглядатися, щоб під нашаруванням дико-зеленого кольору і неоковирних добудов упізнати могутній і лаконічний образ давнього галицького храму. Колись церква була монастирською, але монастир закрили австріяки ще у кінці ХVІІІ ст.(далі…)
Церква Собору Пресвятої Богородиці (центральна група з елементами архаїки)1659 рік та дзвіниця ХVІІІ ст.
Ансамбль збудовано на древньому городищі, за валом. Либонь, в селі завжди мешкали вельми педантичні люди: в численних написах на зрубах «задокументовано» усі моменти реставраційного життя храму. Звідси й дізнаємося, що церква була ремонтована у 1775 та 1800-му, «важена» у 1826-му, «підмурована» 1881-го, розписана у 1882 та 1905 рр.(далі…)
Миколаївська церква (центральна група) та дзвіниця1655 рік
Церква — класична галичанка з вивищеною навою і точно задокументованою на одвірку датою народження. Збудована із дубових брусів завтовшки до 57 (!) см. На жаль, після останнього ремонту (2007 р.) торкнутися цієї потуги власною рукою іззовні — зась. Увесь нижній ярус зашили вагонкою. Благо хоч на верхньому лишили традиційний гонт. І чого тим людям нейметься? Дме? — Зашпаклюйте добренько. Зайві гроші? — віддайте знедоленим. «Некрасиво»? — Почитайте розумні книжки чи хоча б подивіться на охоронну дошку. Втім, порівняно з багатьма іншими громадами дмитрівці не найгірші…(далі…)
Церква св. Симеона Стовпника (центральна група)1803 рік
Церкві не щастить. Хоч була збудована з любов’ю та старанністю: складена із дубових брусів, поставлена на дубових стендарах, оточена гарною галереєю на стовпах. Св. Симеон Стовпник, очевидно, нарадуватися на неї не міг. Але прийшли часи атеїзму і якийсь негідник за намови партійного керівництва підпалив святиню. Вигоріла баня, але храм не зник. Простоявши пусткою кільканадцять років, він відродився до життя разом з Україною. А потім все пішло не так (ну, ви й самі знаєте як). В результаті цього «не так» у 2008 році церкву покрили жахливим пластиком. Жахливим настільки, що й давати її в наш каталог не годилося б.(далі…)
Вознесенська церква (цетральна група)1722 рік та дзвіниця, ХІХ ст.
В образі храму є щось суперечливе. Іззовні він якийсь смутний та закинутий, цілком «цвинтарного» вигляду. Натомість усередині — пристойно доглянутий, щоправда, практично без старовини. У верхній частині церкви панують сухість та раціональність обрисів, натомість випусти вінців та різьблений одвірок — м’які та романтичні. (далі…)
