24 жовтня 2017 року виповнилося 150 років з дня народження видатного українця — Миколи Федотовича Біляшівського. Та оповідати про нього ми не будемо: про Біляшівського достатньо сказано і написано до нас.

Нам випала інша честь — на початку 1990-х, після довгих десятиліть тоталітаризму і атеїзму, першими відслужити на могилі цього подвижника духу панахиду. Тоді ми і зауважили незвичний високохудожній шрифт на надгробку і правопис доби українізації…

На жаль, ніхто, навіть прямі нащадки Миколи Федотовича, не зберегли в пам’яті відомостей про митців-авторів надгробку — характерного зразку українського модерну. Є відомості, що надгробок із рідкісного фінського каменю замовив директор заснованого Біляшівським Всеукраїнського історичного музею ім. Шевченка Андрій Винницький. Дуже заманливо назвати автором надгробку Василя Кричевського, який тісно спілкувався із Сергієм Єфремовим, близьким другом спочилого. Та ми до часу утримуємося. Можливо, хтось із істориків чи музейників знає більше від нас і нарешті розкриє цю таємницю?..

А тепер особисте прохання. Захоплено блукаючи залами фундованих Біляшівським музеїв (Національного художнього, історичного чи Шевченка) — пригадайте скромну плиту на його могилі і пом’яніть раба Божого Миколу незлим тихим словом…

Усі фото