Оскільки останнім часом будинок Бойка набув неабиякої популярності (особливо у віртуальному просторі), багато писати не будемо. Та кілька слів для годиться скажемо.

У юності наш «герой» виглядав надзвичайно імпозантно та динамічно. На жаль, це тривало недовго: ще у 1930-тих на замовлення НКВД його спотворили незугарною надбудовою. Натомість інтер’єри будинку чомусь не були репресовані. Тож і сьогодні у його вестибюлі та сходовому холі можна помилуватися чисто УМівськими розписами класиків — Сергія Васильківського та Миколи Самокиша (звісно, якщо вам вдасться потрапити у під’їзд).
А як не вдасться — ласкаво просимо до СУМу: двері нашого сайту відчинені завжди.

Усі фото