Останнє творіння Сергія Тимошенка наближено не так до волинських, як до галицьких зразків міжвоєнного УАМу. Зовнішній декор храму — оригінальний і водночас традиційний, — свідчить про незгасний і вічно юний талант корифея стилю, змушеного доживати дні на еміграції, у далекій Каліфорнії… Натомість інтер’єр собору включно з іконостасом, як на нас, не являє собою нічого цікавого — його творили вже без участі спочилого у 1950 році архітектора.
Будете у Ванкувері — не проминіть 10-ї авеню.