Неймовірно: скільки разів, відвідуючи Пархомівку, наш погляд неуважно ковзав по цій оригінальній хаті, а розум геть не фіксував її у своїх анналах! Це тим паче дивно, бо стоїть вона прямо при дорозі, практично поруч із славетним Покровським собором.
Та ось нарешті ми не лише помітили, а й пильно роздивилися пам’ятку. І були винагороджені: таких оригінальних різьблених наличників на трапецієвих вікнах немає в жодній іншій відомій нам споруді УАМу. Зокрема, казкові змійчики-горинчики сусідують тут із технічним реманентом — циркулем, молотком, кліщами та цвяхами. Пояснення такому казусу просте: російський модерн храмового комплексу поєднався із професійними атрибутами ремісничого закладу.
Через дорогу від училища для хлопчиків в ті ж 1900-ті роки було збудовано училище і для дівчаток, але, на жаль, у банальному еклектичному стилі (здається, нині там клуб). Кошти на обидві школи пожертвували видатні меценати — родина Голубєвих, які вкупі із Володимиром Покровським, Миколою Реріхом та Володимиром Фроловим обдарували світ дивовижним пархомівським ансамблем. І як то добре, що ця архітектурна симфонія має у своїй партитурі і українські нотки. От тільки стан покинутої школи викликає побоювання за її подальшу долю… Де ви, сучасні Голубєви?