Василь Тютюнник народився на хуторі поблизу Хорола, а помер у Рівному, у буремному 1919 році — в самий розпал звитяжних і трагічних національно-визвольних змагань.
Пам’ятник на могилі легендарного полковника УНР постав на початку 1930-х років на кошти учнів Рівненської української приватної гімназії. Головою батьківського комітету гімназії був ще один вояк армії УНР, полковник Костянтин Вротновський-Сивошапка. Саме він розшукав на Дубенському цвинтарі могилу свого бойового побратима і ініціював її впорядкування. А коли небезпечно захворів у 1929 році — заповів поховати поруч із командиром. Вже за вільної України на його могилі поставили козацького хреста.
Ми не знаємо, чи випадково надгробку Тютюнника надали необарокового абрису, чи зробили це свідомо на вшанування полтавського коріння спочилого героя. Дивовижним чином у часі радянської окупації Рівного надгробок зберігся і, будучи відреставрованим у 1992 році, свідчить про вічну, невмирущу славу не лише Тютюнника та Сивошапки, а й всіх воїнів, загиблих за волю Батьківщини…