Про автора будівлі музею у Шевченковому-Керелівці окрім прізвища нічого довідатися не вдалося. А шкода, бо вона йому завдалася. Звісно, про ніякий мальований і навіть необароковий модерн у суворі роки «сталінського баракко» вже не йшлося, але зодчому для втілення української ідеї вистачило й скупих та точних засобів раціонального УАМу. Те саме можна сказати й про витриманий, стильний інтер’єр.
Звісно, на загальне враження впливає і чарівна місцина, де розташувалася музейна садиба. Бузок і вишні, доглянуті клумбочки і соковита левада на схилі доповнюють антураж щонайліпше. Не маємо сумніву: малому Тарасові тут би сподобалося!