Найцікавіша споруда комплексу — контора цукрового заводу. Принаймні, так її називають місцеві. За твердженням Віктора Чепелика, вона споруджена близько 1912 року. Поруч із конторою стоїть кілька будинків 1920-х років, які окрім викладеної із цегли цифри «1929» (цілком УАМівського шрифту) не являють нічого особливого. Натомість баштоподібна дерев’яна споруда на торці довжелезної комори, виконана в дусі конструктивізму, не має аналогів ні в близьких, ні в далеких околицях.

Стосовно контори можна сказати твердо: це фінський, він же північний модерн. Але… український. Форма і малюнок вікон, головний фасад із несиметрично розташованим порталом і тлустенькими напівколонками спрямовують думки дослідника строго на північ. А от святкова всефасадність і нарочите використання довгих рядів трапецій закликають вертатися в Україну. (Між іншим, два рівнозначні фасади Вербицький використав і у славетній будівлі Київського залізничного вокзалу, придуманого ним ще у 1913 році, але збудованого тільки наприкінці 1920-х). Залишається уявити будівлю без «радісно-сірої» шуби — і готово: хай живе УАМ! От тільки чи довго житиме в усій свої модерновій красі оспівана нами контора — сказати важко: цукровий завод давно закинуто, розграбовано, поруйновано і виставлено на продаж.

Усі фото