Ці світлини — останній привіт від спаленої місцевими вандалами школи. Трагедія сталася у 2011 році. А до того мучениця просвіти років із шість простояла покинутою та сплюндрованою: і не чужими людьми, а своїми ж колишніми вихованцями.
Безперечно, після миргородської водолікарні западинська «земка» була найкращим і найвідомішим творінням Опанаса Сластіона. Про унікальність споруди свідчили як досконалі пропорції, так і винятково вишуканий цегляний орнамент стін і стильний різьблений декор дерев’яних деталей. Недарма земська школа у Западинцях віддавна і донині є неодмінною завсідницею численних підручників і довідників з української архітектури.
Дуже прикро (але й показово), що таку епохальну втрату не помітили ані фахові «культурні» відомства, ані «культурна» громадськість України. Реабілітувати себе означені спільноти зможуть тільки точним відтворенням чудової пам’ятки — звісно, не у скомпрометованих Западинцях, а, приміром, у котромусь музеї просто неба. Хоча, якщо чесно, у подібний розвиток подій віриться слабо…
Вічная тобі пам’ять, геніальний утворе геніального Митця!