На разі нам відомі чотири УАМівські земські школи колишнього Таращанського повіту Київської губернії: у Баштечках, Горошкові, Степку та П’ятигорах. Ще одна подібна споруда є у Таращі — але то, скоріше за все, не школа. Всі вони достатньо різні, проте однозначно створені одним невідомим архітектором. Про це свідчать як стилістичні особливості, так і планувальні рішення.

Перш за все у вічі впадає незвичний абрис частини трапецієвих вікон таращанок (більш «тупоконечних» порівняно з «гостроконечними» полтавками — майже за Свіфтом). Неабиякої графічності додають сухуваті, але дуже виразні цегляні візерунки. Та найбільше інтригують таємничі знаки на стінах, схожі на давні письмена (вони є тільки на двоповерхових школах). Стосовно власне Баштечок є ще одна нерозгадана нами загадка: чи пов’язані дві гарні башти школи із назвою села? Якщо так, то невідомий архітектор таки мав почуття гумору.

Баштечківська земка — найбільша і найліпше збережена серед своїх посестер. От тільки дітей в ній щороку меншає. У 1970-х тут навчалося понад 450 учнів, нині — менше 80. Та сільські вчительки не жаліються. Вони сумлінно працюють і вірять у щасливе майбутнє усіх дітей рідної України.

Усі фото