На під’їзді до Шмиглів подорожніх зустрічає 700-літній дуб, найбільший і найгарніший на Лохвиччині. Проминути його важко. Чого не скажеш про школу, точніше, її руїну. Вона добре заховалася у хащах, що вкривають схили затишної долини. Та позаяк місцеві пейзани чудово знають про схованку (самі ж бо там училися), то й розносять alma mater по домівках — хто цеглинку, хто деревинку… Невже як сувеніри на довгу згадку?