Нині в будівлі отаборився районний відділ освіти. Та не шукайте на його сайті оповіді про історію цієї непересічної споруди, геть невідомої аматорам УАМу (в тому числі і Чепелику). Єдина корисна інформація — малесенька фотка школи до останнього, воістину пекельного «ремонту». Завдяки цьому зображенню ми й довідались про первісний вигляд колись прекрасного фасаду пам’ятки. І вжахнулися до межі. І навіть понад межу — тож даруйте за ненормативну (для нас) лексику.

Тільки уявіть: варварам здалося недостатнім накрити лице шедевру, оздоблене стилізованими гронцями винограду а-ля Кричевський і Нарбут, жлобською «паранджею» із гламурно-салатового пластику. Виявляється, вони ще й зрубали трикутний фронтончик над порталом — либонь, з метою економії того ж пластику.

На наше щастя, жлоби-ремонтники (маємо на увазі, певна річ, не простих роботяг, а розпорядників коштів) пожлобилися проробити ту ж операцію із бічними фасадами (принаймні, поки що). Тож ми таки уздріли і вишуканий гранітний цоколь, і згадані виїмчасті орнаменти, достойні будь-якої архітектурної енциклопедії. Врубані в стіну прямо по цих орнаментах кондиціонери свідчать про турботу жлобів від освіти про свій комфорт. А от як ці естетичні каліки турбуються про освіту наших українських дітей — уявіть самі. Горе переможеним, особливо жлобством…

А нормальним глобинцям — наше дружнєє посланіє: пильнуйте, щоб ваше Глобине не перетворилося на Жлобине…

Усі фото