Лемеші розкинулися над жвавою трасою Київ — Чернігів, тож нині відвідувачів у лемешівської земської школи (офіційна назва — початкове народне училище) не бракує. А от чого їй бракує — так це не умоглядної, а дійової уваги, тобто хороших господарів. Бо погані господарі повтікали з неї, як пацюки з тонучого корабля…

Спорудили неповторну, єдину у своєму роді школу на кошти Камілла Розумовського — нащадка передостаннього українського гетьмана Кирила Розумовського. Місце вибрали невипадкове — саме тут на початку ХVІІІ ст. стояла хата простої козацької родини — Григорія Розума та Наталі Розумихи.

Архітектор постарався, в тому числі й технічно. В будівлі уперше в сільському будівництві України в облямуванні вікон було застосовано збірні залізобетонні конструкції. Так само з монолітного залізобетону зроблено й оригінальний двоколонний ганок. Оздобили школу вельми стильними цементними кольоровими плитками та майоліковими вставками, які на несонячному, північному фасаді непогано збереглися до ХХІ століття. На жаль, від початку 2010-х будівля стоїть зачиненою і покинутою. Залізобетон, звісно, витримає ще довго, але чи потрібні пам’ятці експерименти на витривалість? Он їх скільки вже проведено по вільній Україні — з однаковим і вельми печальним результатом…

Усі фото