Коли у лютому 2008 року ми прибули до будинка Мазюкевича з твердим наміром зафіксувати для нащадків його світло-фіаловий образ, на порозі стояла сувора тітка із цигаркою. З апломбом монтера Мєчнікова вона категорично оголосила цю оригінальну пам’ятку київського УАМу «режимною територією». Це вже потім ми довідалися, що у будиночку без вивіски містилася не секретна лабораторія СБУ, а одна з контор (ще й №2, а не 1) «Київенерго». А тоді, на свій страх і ризик, попри енергійний вереск засекреченої мадами, таки обфоткали чудову споруду уздовж і впоперек.
Історія будинку (а точніше, надвірного флігеля) почалася у 1911 році, коли садибу на Кудрявській, 9 придбав Павло Олексійович Мазюкевич (1885 — 1919), який був не лише успішним інженером, а й публіцистом і активним діячем українського руху. Розробити проект йому буцімто допоміг сам Василь Кричевський. Втім, останній ніколи не згадував про цей момент своєї біографії, — тож питання авторства лишається відкритим.
Хай там як, все завдалося на славу. Дерев’яний, обкладений цеглою будинок, зведений на мальовничому крутосхилі, оздобили просто і зі смаком. Цегляний декор справді нагадує «квітку життя», улюблений мотив Кричевського, — але ж подібні «каштанчики», «грона винограду» і » стрілки» подибуємо і на спорудах інших архітекторів УАМу.
Напівпідвал було відведено для господарських потреб, верхні поверхи мали по дві трикімнатні квартири (з кухнею, ванною і санвузлом), що здавалися в оренду. У радянський час будинок у власника відібрали, після Другої світової війни перепланували під комуналку, а згодом віддали згаданій конторі. На превеликий жаль, під час капремонту з добудовою (1984 р.) портал перетворили на вікно, знищивши гарні двері і дашок.
Свого часу у будинку мешкали такі видатні кияни, як Марія Грінченко (письменниця і дружина Бориса Грінченка, з яким дружив і працював Павло Мазюкевич), а також Дінора Мазюкевич (дочка власника) — художниця, що створила відомий макет давнього Києва, експонований у Святій Софії Київській.
Вже у 2010-х роках контора «Києвенерго» з невідомих причин була виселена (агов, тітко з цигаркою!) і будинок стояв занедбаною пусткою, аж поки його не викупив і не заходився «ремонтувати» котрийсь з олігархів. Що із того вийшло – дивіться самі. Нам в цілому подобається.