Петро Холодний-старший до своєї вимушеної еміграції до Галичини ніколи не займався вітражами. Натомість окрім красного мистецтва він займався хімією, будучи фаховим хіміком, що неабияк допомогло йому сягнути висот «скляної» майстерності.
Вітражі до Успенської церкви у Львові замовив Холодному тодішній настоятель славетного храму — о. Дем’ян Лопатинський. Всі роботи з їх виготовлення виконала краківська фірма Станіслава Желєнського — і виконала на найвищому художньому та технічному рівні.
Три перші вітражі було встановлено у вівтарних вікнах церкви ще за життя автора — у 1926 — 1927 роках. Три останні, у вікнах південного фасаду — вже після його кончини, у 1936 році. Цікаво, що зображення тризуба на шатах князя Володимира і козацького герба на щиті архангела Михаїла протягом усієї радянської окупації Львова були зафарбовані темною фарбою і завдяки цьому вціліли: «совіти» нічого не помітили. Хто з кліру чи причту церкви зважився на такий сміливий і винахідливий вчинок? На жаль — не знаємо…
Що ж, тепер переяславець Петро Холодний у небесному сонмі зображених ним достойників — преподобних Антонія і Феодосія Печерських, рівноапостольних князів Володимира та Ольги, Петра Конашевича Сагайдачного і Костянтина Корнякта — сам молиться і за прекрасну Галичину, і за всю Україну … І будьте певні: Бог чує його молитви.