Судячи з історії та географії Канева, оригінальна водонапірна вежа мала обслуговувати Канівський залізничний вокзал, який вкупі із запланованим залізничним мостом так і не був довершений через обставини Другої світової війни. Та менше з тим, наша героїня мужньо достояла до ХХІ ст. і нині ховається між хащами і городами у дніпровій заплаві. Про УАМістість вежі однозначно свідчить цегляний декор — лаконічно-стриманий, але дуже виразний. Тож, як на нас, невідомий автор технічної споруди дуже вдало поєднав українські мотиви із жорстким функціоналізмом.