У своїй епохальній книжці про УАМ (2000 р.) Віктор Чепелик писав про будинок Київської очищувальної станції як про існуючий, нехай і дещо перероблений. Надихнувшися такою інформацією, ми довго шукали скромний шедевр Даміловського по київських нетрях, та марно… Аж нарешті якась сердобольна бабулька, зглянувшись на наші слізні розпитування, зізналася, що будинок знесли десь на початку 1990-х при «впорядкуванні» Саперної слобідки…
Так ми й жили б далі, аж раптом у всесвітньому павутинні вспливли чи не останні світлини зниклої пам’ятки. Виявилося, що споруда, хоч і не функціонувала за призначенням з часу Другої світової, не втратила первісної краси до своїх останніх днів. Єдине але — усі фотки являють світові тільки другорядний, вуличний фасад. На щастя, головний фасад гарно й детально зобразив той же Чепелик.
Спасибі Вам, п. Галино Сита, авторко подарованих громадськості світлин!