Пам’ятку віднайшов київський архітектор Сергій Юрченко, за що йому наша велика подяка. На жаль, ідентифікувати автора клубу поки що не вдалося. А шкода — споруда у невідомого зодчого УАМу вийшла дуже мила, щира і народна. Попри ремонти, екстер’єр зберігся бездоганно. Особливо радують вікна зі скошеними квадратиками шибок і різьблені, дещо авангардистські колонки ганку. В інтер’єрі трохи гірше. Актова зала нині — цілковитий продукт соцреалізму. Натомість сволоки і внутрішні трапецієві двері — над усі похвали!