Юліан Буцманюк (1885—1967)

Перше знайомство з Юліаном Буцманюком дивним чином не розкрило нам його імені. На виставці «Велике і величне», що пройшла у київському Мистецькому Арсеналі влітку 2013-го, всіх відвідувачів зустрічали дві неймовірно прекрасні ікони у стилі львівської сецесії (з трьома янголами на кожній). Ані автор, ані місце походження на табличці зазначені не були. Шедеври прибули до Києва із львівського Музею історії релігії. Саме ці твори і стали для нас найголовнішим відкриттям вказаної виставки.

Авторизувати уподобані ікони вдалося пізніше, після відвідин буцманюківських місць у Львові і Жовкві. На жаль, львівські музейники не пролили світла на предмет. Втім, в експозиції були представлені ще дві ікони Буцманюка, наближені до творчої манери Модеста Сосенка (чиїм учнем і був Буцманюк). Все прояснилося у жовківському храмі Різдва Христвого, чиї розписи стали головним творчим здобутком Буцманюка.

Безперечно, янгольські образи належать до раннього періоду творчості Майстра і мають певну залежність від кола знаменитого Станіслава Виспянського. Але, зрештою, яке це має значення для простих естетів – аматорів українського модерну?

Усі фото