(30.01/11.02.1882, с. Малі Будища, тепер Зіньківського р-ну Полтавської обл. — 25.11.1972, с. Ліщинівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл.) — сницар і різьбяр, майстер народного мистецтва УСРР (1936), засл. майстер народної творчості УРСР (1962).

Належав до давнього козацького роду. Учень видатних різьбярів Ф. і П. Юхименків із Великих Будищ на Полтавщині. У 1912 — 1972 мешкав у Полтаві, працював у артілі «Спорт і культу¬ра» і викладав у проф¬тех¬школі (1930 — 1940). Г. різьбив іконостаси для церков у м-ках Нові Санжари й Кишеньки (поч. ХХ ст.), традиційні народні побутові предмети, меблі (буфет, 1912, проект В. Черченка, спільно з П. Комашком, нині — в ПХМ), посуд, прикрашений полтавським тригранно-виїмчастим різьбленням, статуетки птахів і тварин, декоративні панно й пласти. Був експонентом виставок: Всеросійської кустарної у С.-Петербурзі (1913, бронзова медаль), українського народного мистецтва в Києві (1936, диплом ІІ ст.), Полтаві й Москві (з 1936), міжнародної у Парижі (1937). Твори Г. зберігаються у МУНДМ, ПКМ і ПХМ.