Садківська «земка» втратила старі дерев’яні рами й обзавелася пластиковими, однак не втратила душі, вкладеної в неї її творцем. Та душа проста і прекрасна, як виднокрай, що відкривається від наддніпрянського містечка Крюкова (нині в межах Кременчука), до якого тяжіє село.
Немає сумніву: у такій душевній школі й дитяча душа не схоче нидіти в сірих буднях, а запрагне високо-високо, далеко-далеко…