Клуб у Старосіллі ми помітили випадково, проїздом. Але, спинившися, не пошкодували. Ще й як не пошкодували, бо неочікувано відкрили геть невідому пам’ятку УАМу!

На жаль, останні господарі оригінального дерев’яного будинка (тепер у ньому приватне житло) незадовго до наших відвідин вирішили зодягнути пам’ятку в цеглу і пластик. Одначе, на наше щастя, з якоїсь причини не завершили цього мирного акту вандалізму. Можливо, їм завадили химерні форми дашку порталу, на якому з-під багаторічної заклейки-забивки визирнула на світ Божий чудова плоскорізьба — велика квітуля і виноградні гронця а-ля Кричевський, а також цифра «1937», виконана цілком УМівським шрифтом. Не пройшов повз нашу увагу і одвірок — обвитий різьбленою змійкою-вервицею, також в УМівському дусі.

Попри вигуки і фотоекзерсиси захоплених дослідників із будинку так ніхто й не вийшов. Тому ми й не відаємо, чи здогадуються його нинішні мешканці про неперехідну цінність колишнього клубу. Не знаємо й про подальшу долю порталу та одвірку — вже давно наші земні шляхи не перетинаються зі славним Старосіллям . Але думи все кружляють і кружляють навколо одного з останніх зразків українського модерну: як воно було любити Українута українську культуру у страшному 1937-му році?..

Усі фото