1914 року малознаний архітектор Микола Шумицький видав знаменну брошуру під промовистою назвою «Український архітектурний стиль». Це направду дуже цікава брошура, яку варто прочитати кожному пошановувачу української культури (зараз видання нарешті оцифровано і вкинуто в інтернет). У своєму нарисі Шумицький виступив як глибокий теоретик новітнього стилю, міцно ув’язавши всі елементи питомо українського народного і професійного зодчества, поставивиши на вершечок архітектурної піраміди саме український модерн. Як на нас, звідти УМ не посунуто й донині і, з огляду на сучасну вітчизняну архітектуру, навряд чи колись буде посунуто…
…Але то все лірика, тож переходимо до фізики. На обкладинці згаданої брошури було зображено будинок, який Шумицький не лише спроектував, а й найдокладнішим чином «обгрунтував» на сторінках свого опусу. І хто б міг подумати, що така «теоретична» споруда доживе до нашого часу? Та коли у 2010 році ми знічев’я і без жодних сподівань проїжджали Косівкою, — виявилося, що дожила! Тільки втратила характерний високий дах з гарнюніми духовими віконцями. Натомість повністю зберегла абсолютно унікальні рами з постарілим до слюдяного стану склом і не менш унікальні майоліки на стінах.
Вже тоді у стінах колишньої кооперації було відкрито церкву, яка, подейкують, діє і донині. І нехай діє хоч до кінця віку. А парафіяни і священики нехай бережуть доручену їм Головним Естетом пам’ятку в усій її неповторній красі.