Володимир Січинський був всебічно обдарованою людиною. Тож на своєму віку він устиг попрацювати і журналістом, і педагогом, і просто громадським діячем. Та головним його покликанням були мистецтво та архітектура. Іскри від його гарячого серця сипалися на всі боки і нерідко залітали на цікаве для нас поле, породжуючи дуже цікаві зразки модернової стилістики.

На жаль, нам відомий лише один реалізований УАМівський проект Січинського, про який власне і йдеться в пропонованому матеріалі. (В інтернеті згадуються розроблені митцем цікаві надгробні хрести — напевне також у стилі українського модерну, але на разі ми не знайшли відповідних світлин).

Покровська церкву у Нижньому Комарнику на лемківській Пряшівщині майже усі джерела з якогось дива називають бойківською. Насправді нічого бойківського в ній немає (це стосується і гарної дзвінички). За планом і формами обидві пам’ятки наближені до західноподільської і галицької шкіл народної архітектури. Чи вплинула на архітектора-вигнанця туга за малою батьківщиною (він уродженець Кам’янця-Подільського), чи ж такою він уявив «узагальнену» українську дерев’яну церкву, — ми не знаємо. А от те, що в образі храму модернові деталі (зокрема, трапеції вікон і маківки) легко і невимушено поєдналися з класикою народного зодчества — бачимо власновіч. Чого і вам бажаємо!

Усі фото