Іконостас та розписи Святодухівської каплиці греко-католицької семінарії, 1920-ті рр.

Геніальне творіння художника-іконописця Петра Холодного (старшого) і скульптора-різьбяра Андрія Коверка спіткала складна доля. Оздоблення семінарської каплиці Святого Духа було виконано у середині 1920-х років на замовлення митрополита Андрія Шептицького та тодішнього отця-ректора семінарії Йосипа Сліпого. Та молитва у святині лунала недовго. Хоча німецька бомба, що впала на семінарську церкву 15 вересня 1939 року, пощадила каплицю, її не пощадили «совіти». Ось як пише про це дослідник-іконописець Богдан Зятик:

«(По Другій світовій війні) усі приміщення семінарії передали університету ім. Івана Франка, зокрема географічному факультету, який знаходиться тут і сьогодні. Стінописи каплиці були замальовані, а саму каплицю переобладнано спочатку на кінозал, а згодом на дві навчальні аудиторії. В одній з аудиторій є частково розкритий стінопис склепіння із зображенням Святого Духа, решта розписів очікує на розкриття та реставрацію. Ікони та окремі елементи іконостасу зберігаються у фондах, а деякі представлені в експозиції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицього у Львові (корпус №2 по вул. Драгоманова)».

Той же Богдан Зятик представив широкій громадськості архівні фото, які не тільки дають уяву про духовну височину і мистецьку вартість каплиці, а й дозволяють помріяти про її відтворення.