Одна з найцікавіших споруд Трускавця вже довгенько служить музеєм народного художника Михайла Біласа, що, очевидно, і дозволило їй зберегтися в усій автентичній красі. Цікава вона, по-перше, своєю зрубною конструкцією (решта віл Трускавця — каркасні), а по-друге — чудовим різьбленим оздобленням у стилі гуцульської сецесії. Відтак приписувати пам’ятку до закопанського стилю, як це роблять деякі історики архітектури — як мінімум необачно. Закопанські ремінісценції, певна річ, присутні і в «Гопляні», однак на загал це однозначно УАМ в оригінальній карпатській іпостасі.

У фойє і на тримаршевих сходах привертають увагу різьблені бильця і чудовий вітраж, на якому зображено павільйон «Нафтуся» (авторства того ж Семковича). Вітраж виконаний у 1925році фірмою Станіслава-Ґабріеля Желенського у Кракові.

Тож не кажіть «гоп», доки не перестрибнете. Як перестрибнув самого себе у «Гопляні» досить пересічний зодчий Ян Семкович.

Усі фото