Про автора незвичної школи в непримітному київському провулку відомо мало, але достатньо, щоб вшанувати Василя Григоровича хоча б меморіальною дошкою на стіні його творіння. Виявляється, він був не лише талановитим інженером і зодчим (обіймав посаду архітектора Київського земства), а й громадським і політичним діячем, зокрема членом Української Центральної Ради і членом Ради мистецтв при Народному міністерстві освіти УНР. Своє високодостойне життя цей маловідомий творець УАМу закінчив так само достойно: 1929 року був заарештований у справі СВУ і згинув у ГУЛАГАх…

На жаль, школа Першого комерційного товариства вчителів — єдина відома споруда Коробцова. Своїм багатим ліпленим декором вона суттєво відрізняється від решти київських зразків стилю, переважно раціональних чи необарокових. Але й до мальованого модерну пам’ятку віднести важкувато. Тож і виходить , що школа у провулку Горської — унікальна і чи не єдина в своєму роді.

До ХХІ століття будівля дійшла із втратами. Під час Другої світової «загинули» заломчасті дашки над трьома ризалітами. Пізніше були зафарбовані вишукані кахлі під вікнами третього поверху. Натомість над сучасними металевими дверима радує око і гріє душу високомистецька дерев’яна різьблена вставка, виконана в тому ж стилі, що й настінне оздоблення. Зберігся й інтер’єр сходового холу.

Хоч як дивно, школа включена в реєстр пам’яток місцевого значення, тож має шанси на виживання у безумному будівельному бумі, що поглинає старий Київ із блискавичністю Сцілли та невблаганністю Харибди…

Усі фото