Земська школа у Харсіках розпрощалася із дітьми ще у 1980-х. Натомість сюди прийшли суворі санітари і непевні дядьки із певними залежностями, які мусили трудитися на благо перерозвиненого соціалізму: у школі відкрили ЛТП.
Проте й цей романтичний заклад подався світ за очі (на жаль, без тутешніх алкоголіків), і довгий час споруда стояла закинутою й загубленою в чагарях. Подейкують, що вже у 2010-х роках на неї кинули оком ділові люди, які вирубали хащі й буцімто узялися за серйозний ремонт. На жаль, ремонт вони уявляли дуже по-своєму: знищили гарну підлогу і приступили до розбирання стін. Аж тоді їх зупинили небайдужі люди, які й домоглися включення харсіцької «земки» до місцевого реєстру пам’яток архітектури. Що буде далі і чи збережеться школа взагалі — не знати; принаймні, зараз тут склалися ідеальні умови для дослідження нюансів будівельної техніки столітньої давнини. Тож поспішайте бачити!