Остап Луцький (1883 — 1941) — перший власник і фундатор особняка. На момент його спорудження він уже керував великим банком «Ощадна каса Буковини» і писав чудові вірші, будучи засновником відомого літературно-поетичного об’єднання «Молода муза». Пізніше цей непересічний українець із цілком авантюрною біографією деякий час був ад’ютантом ерцгерцога Вільгельма Габсбурга ( Василя Вишиваного), а згодом послом міжвоєнного польського Сейму і Сенату. Наприкінці 1930-х пан Остап виглядав тогочасним «олігархом»: очолював найпотужніший «агрохолдинг», мав каменицю у Львові і віллу в Косові, навчав сина у Гарварді. Але, на відміну від сучасних олігархів, перш за все працював не на себе особисто, а на національну ідею, за що і був після «визволення» Західної України замордований в радянському концтаборі.

А тепер про будинок. Усередині він перепланований у бік ущільнення помешкань, проте іззовні зберіг увесь первісний шарм і синергію творчості. Тож недарма в ньому тісно переплелися необароко, сецесія і необринковяну, що й породило в результаті «ефекта метелика» справжнісінький УАМ із вибагливим планом, пластичним заломчастим дахом і вишуканими трапецієвими вікнами. І чомусь віриться: Остап Луцький саме цього і хотів.

Усі фото