Про земського інженера Михайла Івановича Єлагіна відомо до прикрого мало. Ми так і не спромоглися віднайти ані дати народження, ані дати спочинку цього скромного творця УАМу. І це тим паче дивно, оскільки Єлагін безпосередньо причетний до, скажімо, такого шедевру, як комплекс Миргородської водолікарні! Втім, про останню поговоримо у окремій статті. Зараз же зосередимося на хомутецькій перлині стилю – на наш погляд, незаслужено маловідомій.

Дуже зручно уявити, що Єлагін підготував робочий проект, а поважний метр Сластіон торкнувся його чарівною паличкою УАМу. Одначе не будемо категоричними: спільна творчість – то завжди велика таємниця взаємного натхнення. Тому при оспівуванні споруди кредитного товариства краще вдамося до класиків (в даному разі – до Віктора Чепелика):

« В цьому цегляному будинку, накритому високим черепичним дахом, було три композиційно виявлені об’єми; у лівобічному знаходився зал для засідань і вистав, у середньому – вестибюль та ділові приміщення, у правому – бібліотека. У цій роботі … автори створюють новий взірець архітектури громадської споруди для села, в якому традиційне й нове знаходять майстерне розв’язання. Пошуки новітньої архітектури для села далеко виводили О. Г. Сластіона від заскорузлої патріархальності, від недобре пахнучого хуторянства на шлях нового…, де вже проростали зерна раціоналізму з їх приматом функції та конструкції, від яких чекали оздоровлення усього зодчества».

На превеликий жаль, Хомутець такого оздоровлення так і не дочекався. Натомість вже у ХХІ ст. творіння Єлагіна і Сластіона зазнало наруги від нечестивих невігласів і байдужих пам’яткоохоронців. За мовчазного потурання останніх «перебудовникам» у рясах таки вдалося поєднати недобре пахнуче хуторянство із приматом найпримітивнішої конструкції.

Бог їм усім суддя, а творцям хомутецького будинку – вічная слава і пам’ять!

Усі фото