Трускавець — місто архітектурно багатюще. Відтак знайшлося в ньому місце і для УАМу. Ну, можливо, і не зовсім УАМу, а такого собі гібриду українського модерну із закопанським стилем і ще бозна-якою еклектикою. Та не будемо голослівними і зіпремося на авторитет керівництва трускавецького курорту:

«Над відкритими та дослідженими джерелами в курортному парку зводились малі архітектурні форми — надкаптажні споруди, павільйони-галереї, альтанки для прогулянок, кіоски для видачі склянок — у поширеному на той час (злам ХІХ — ХХ стт. — А.В.) в Європі та карпатському регіоні стилі модерн з елементами «історизму» та прикарпатської різьби, що і передбачала Інструкція 1864 року щодо забудови курортів Австро-Угорщини».

Ось як файно і передбачувано усе було за цісаря Франца-Йосифа!

А тепер стосовно конкретного «Едварда». 1910 року на місці запущеної озокеритної шахти виявили джерело з солоно-сірчаною водою, яке назвали чи то на честь відкривача, чи на вшанування котрогось ерцгерцога. Над ним і постав найкращий і найпізніший павільйон парку. Попри англійське ймення, «Едвард» з усіх наявних МАФів виявився найукраїнськішим — із мальовничою башточкою та характерним нахилом стін. Свого часу вода скінчилася, але дарма: наш герой вже понад 100 років незмінно радує гостей Трускавця своїм вишуканим абрисом. Чи ж не цим маленьким шедевром надихався Сластіон при створенні своєї славетної водолікарні? Недовідомі шляхи мистецькі…

Усі фото