Справи у Андріївської церкви рухалися неквапом. Замислили її будівництво ще у 1910-му, та через політичні буревії вона постала до служби аж за чверть століття: освятили святиню щойно у 1936 році. Та, очевидно, така затримка пішла і їй, і усім шанувальникам УАМу на користь. Бо будувати храм запросили одного з найвизначніших українських зодчих першої половини ХХ ст. — Сергія Прокоповича Тимошенка, який емігрував із захопленої більшовицькою ордою Великої України за Збруч — до міжвоєнної підпольської Волині й Галичини. І то дарма, що Андріївська церква у Львові подібна до інших мурованих храмів автора — у Ясининичах (Рівненщина) та у Бориславі (Львівщина): кожна з них має своє яскраве обличчя.

Іконостас церкви на початку 1930-х створив також один з найвизначніших українських митців-ікономалярів — Антон Манастирський. І ця творча злука (схід і захід разом) дала блискучий результат.

Будете у Львові — завітайте до району Клепарів. Не пошкодуєте!

Усі фото