Преподобний Никон Сухий, Печерський
Преподобний Никон народився в Києві в багатій сім’ї. Залишивши світське життя, став ревним ченцем Печерського монастиря. У 1096 р. під час нападу половців на Київ разом із преподобним Євстратієм та іншими ченцями був взятий у полон. Коли приїхали родичі, щоб його викупити, він сказав: «Не витрачайте даремно часу. Якби Господь захотів, щоб я був вільним, Він би мене не віддав у руки цих безбожників». Не отримавши викупу, половці протягом трьох років його катували, скували йому руки і ноги, ставили на вогонь, не давали пити, годували через день, а інколи через два або три дні, літом залишали під палючим сонцем, зимою босим виводили на сніг. Усе це безбожні половці робили для того, щоб блаженного викупили. Але преподобний Никон за все це дякував Господу і постійно Йому молився. Своїм мучителем він сказав: «Христос визволить мене. Мені з’явився брат Євстратій і повідомив, що третього дня я буду в монастирі завдяки молитвам преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Ви, окаянні, з Іудою, що продав на хрест Господа, будете мучитися».
Почувши це, охоронець-половець подумав, що Никон задумав втекти. Йому підрізали жили на ногах і посилили охорону. Від таких мук і страждань Никон висох і його почали прозивати Сухим.
На третій день о шостій годині, коли озброєні воїни стерегли блаженного, раптом він став невидимим; ті, хто його стеріг, чули слова: «Хваліте Господа з небес». Преподобний Никон був перенесений у Печерську церкву Пресвятої Богородиці в той час, коли служили Божественну літургію.
Уся братія зібралась і почали запитувати його, як він попав сюди. Никон спочатку хотів приховати це велике чудо, але братія, побачивши на ньому залізні кайдани, кров на жилах і гниючі рани, почала просити ще більше. Ченці хотіли зняти з нього кайдани, але він противився. Тоді ігумен сказав йому: «Брате! Якби Господу було угодно бачити тебе в цих кайданах, Він би тебе з полону не визволив. Тому тепер слухай нас».
Пройшло багато часу. В Київ приїхав половець, який охороняв Никона. Він відвідав Печерський монастир і там упізнав свого колишнього полоненого, розповів про нього ігумену і всій братії монастиря. Братія прославила Бога, а половчанин разом з іншими половцями, які прибули з ним до Києва, охрестились і постриглись в ченці, працюючи разом із Никоном й іншими ченцями до самої смерті.
Багато чудес творив преподобний Никон, будучи в полоні й пізніше ченцем Печерського монастиря. Лікував хворих, визволяв від смерті полонених і половців. Упокоївся преподобний Никон Сухий в XII ст. Його мощі зберігаються в Ближніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Никоне, бо Христу, що на хресті був розп’ятий, незлобивістю догодив ти».
Пам’ять преподобного Никона Сухого вшановується 24 грудня (11 грудня за ст. ст.).
