«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиПсалтир (церковнослов’янський московської редакції в українській транслітерації)

Кафизма 6

Псалом 37

Дави́ду. В воспомина́ніє о субо́ті

2 Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, нíже гнíвом Твої́м нака́жеши мене́.
3 Я́ко стрíли Твоя́ унзо́ша во мні, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́.
4 Ність ісціле́нія в пло́ті моє́й от лица́ гнíва Твоє́го, ність ми́ра в косте́х мої́х от лица́ гріх мої́х.
5 Я́ко беззако́нія моя́ превзидо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м’я тя́жкоє отяготíша на мні.
6 Возсмердíша і согни́ша ра́ни моя́ от лица́ безу́мія моє́го.
7 Пострада́х і сляко́хся до конца́, весь день сіту́я хожда́х.
8 Я́ко ля́двія моя́ напо́лнишася поруга́ній, і ність ізціле́нія в пло́ті моє́й.
9 Озлобле́н бих і смири́хся до зíла, рика́х от воздиха́нія се́рдца моє́го.
10 Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся.
11 Се́рдце моє́ см’яте́ся, оста́ви м’я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю, і той ність со мно́ю.
12 Дру́зі мої́ і íскреннії мої́ пря́мо мні прибли́жишася і ста́ша.
13 І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся íщущії ду́ші моє́я, і íщущії зла́я мні глаго́лаху су́єтная, і льсти́вним весь день поуча́хуся.
14 Аз же, я́ко глух, не сли́шах, і я́ко нім, не отверза́яй уст свої́х.
15 І бих, я́ко человíк не сли́ша і не іми́й во устíх свої́х обличе́нія.
16 Я́ко на Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди Бо́же мой.
17 Я́ко ріх: «Да не когда́ пора́дуют ми ся вразí мої́». І внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на м’я велерíчеваша.
18 Я́ко аз на ра́ни гото́в, і бо́лізнь моя́ пре́до мно́ю єсть ви́ну.
19 Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісí моє́м.
20 Вразí же мої́ живу́т і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненави́дящії м’я без пра́вди.
21 Воздаю́щії ми зла́я воз блага́я оболга́ху м’я, зане́ гоня́х благости́ню.
22 Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́.
23 Вонми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моє́го.

Псалом 38

Коне́ц, о Ідифу́мі. Піснь Дави́ду

2 Ріх: «Сохраню́ путí моя́, є́же не согріша́ти язи́ком мої́м; положи́х усто́м мої́м храни́ло, внегда́ воста́ти грíшному пре́до мно́ю».
3 Онімíх і смири́хся, і умолча́х от благ, і бо́лізнь моя́ обнови́ся.
4 Согрíяся се́рдце моє́ во мні, і в поуче́нії моє́м разгори́тся огнь, глаго́лах язи́ком мої́м:
5 «Скажи́ ми, Го́споди, кончи́ну мою́, і число́ дній мої́х — ко́є єсть, да разумíю, что лиша́юся аз?»
6 Се п’я́ді положи́л єси́ дні моя́, і соста́в мой, я́ко нічто́же пред Тобо́ю, оба́че вся́ческая суєта́ — всяк человíк живи́й.
7 У́бо о́бразом хо́дит человíк, оба́че всу́є м’яте́тся, сокро́вищствуєт і не вість, кому́ собере́т я.
8 І ни́ні — кто терпíніє моє́? Не Госпо́дь ли? І соста́в мой от Тебе́ єсть.
9 От всіх беззако́ній мої́х ізба́ви м’я. Поноше́ніє безу́мному дал м’я єси́.
10 Онімíх і не отверзо́х уст мої́х, я́ко Ти сотвори́л єси́.
11 Отста́ви от мене́ ра́ни Твоя́, от крíпости бо руки́ Твоє́я аз ізчезо́х.
12 Во обличе́ніїх о беззако́нії наказа́л єси́ человíка і іста́ял єси́, я́ко паучи́ну, ду́шу єго́; оба́че всу́є всяк человíк.
13 Усли́ши моли́тву мою́, Го́споди, і моле́ніє моє́ внуши́, слез мої́х не премолчи́, я́ко пресе́льник аз єсм у Тебе́ і пришле́ц, я́коже всі отци́ мої́.
14 Осла́би ми, да почíю, пре́жде да́же не отиду́, і кто́му не бу́ду.

Псалом 38

В коне́ц, псало́м Дави́ду

2 Терпя́, потерпíх Го́спода, і внят ми, і усли́ша моли́тву мою́.
3 І возведе́ м’я от ро́ва стра́стей і от тимíнія глубини́, і поста́ви на ка́мені но́зі мої, і іспра́ви сто́пи моя́.
4 І вложи́ во уста́ моя́ піснь но́ву — пíніє Бо́гу на́шему. Узря́т мно́зі, і убоя́тся, і упова́ют на Го́спода.
5 Блаже́н муж, єму́же є́сть ім’я́ Госпо́днє — упова́ніє єго́, і не при́зрі в су́єтная і неістовле́нія ло́жная.
6 Мно́га сотвори́л єси́ Ти, Го́споди Бо́же мой, чудеса́ Твоя́, і помишле́нієм Твої́м ність кто уподо́бится Тебí, возвісти́х і глаго́лах, умно́жишася па́че числа́.
7 Же́ртви і приноше́нія не восхотíл єси́, тíло же сверши́л ми єси́; всесожже́ній і о грісí не взиска́л єси́.
8 Тогда́ ріх: «Се прийду́. Во глави́зні кни́жні пи́сано єсть о Мні.
9 Є́же сотвори́ти во́лю Твою́, Бо́же мой, восхотíх, і зако́н Тво́й посре́ді чре́ва моє́го».
10 Благовісти́х пра́вду в це́ркві вели́цій, се устна́м мої́м не возбраню́, Го́споди, Ти разумíл єси́.
11 Пра́вду Твою́ не скрих в се́рдці моє́м, íстину Твою́ і спасе́ніє Твоє́ ріх, не скрих ми́лость Твою́ і íстину Твою́ от со́нма мно́га.
12 Ти же, Го́споди, не удали́ щедро́т Твої́х от мене́. Ми́лость Твоя́ і íстина Твоя́ ви́ну да засту́питі м’я.
13 Я́ко одержа́ша м’я зла́я, íмже ність числа́, постиго́ша м’я беззако́нія моя́, і не возмого́х зрíти, умно́жишася па́че влас глави́ моє́я, і се́рдце моє́ оста́ви м’я.
14 Благоволи́, Го́споди, ізба́вити м’я; Го́споди, помощи́ ми потщи́ся.
15 Да постидя́тся і посрам’я́тся вку́пі íщущії ду́шу мою́, із’я́ти ю. Да возвратя́тся вспять і постидя́тся хотя́щії ми зла́я.
16 Да при́ймут а́біє студ свой глаго́лющії ми: «Бла́гоже, бла́гоже!»
17 Да возра́дуются і возвеселя́тся о Тебí всі íщущії Тебе́, Го́споди. І да реку́т ви́ну: «Да возвели́чится Госпо́дь!» — лю́б’ящії спасе́ніє Твоє́.
18 Аз же нищ єсм і убо́г, Госпо́дь — Попеченіє моє. Помо́щник мой і Защити́тель мой єси́ Ти, Бо́же мой, не закосни́!

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Псалом 40

В коне́ц, псало́м Дави́ду

2 Блаже́н разуміва́яй на ни́ща і убо́га, в день лют ізба́вит єго́ Госпо́дь.
3 Госпо́дь да сохрани́т єго́ і живи́т єго, і да́ ублажи́т єго́ на землí, і да не преда́ст єго́ в ру́ки враго́в єго́.
4 Госпо́дь да помо́жет єму́ на о́дрі бо́лізні єго́, все ло́же єго́ обрати́л єси́ в бо́лізні єго́.
5 Аз ріх: «Го́споди, поми́луй м’я, ісціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ти».
6 Вразí мої́ рíша мні зла́я: «Когда́ умре́т і поги́бнет ім’я́ єго́?»
7 І вхожда́ше ви́діти, всу́є глаго́лаше се́рдце єго́, собра́ беззако́ніє себí, ісхожда́ше вон, і глаго́лаше вку́пі.
8 На м’я шепта́ху всі вразí мої́, на м’я помишля́ху зла́я мні.
9 Сло́во законопресту́пноє возложи́ша на м’я: «Єда́ спяй не приложи́т воскресну́ти?»
10 І́бо человíк ми́ра моє́го, на не́гоже упова́х, яди́й хлíби моя́, возвели́чи на м’я п’яту́.
11 Ти же, Го́споди, поми́луй м’я і возста́ви м’я, і возда́м їм.
12 В сем позна́х, я́ко восхотíл м’я єси́, я́ко не возра́дуєтся враг мой о мні.
13 Мене́ же за незло́біє прия́л і утверди́л м’я єси́ пред Тобо́ю в вік.
14 Благослове́н Госпо́дь, Бог Ізра́їлев, от вíка і до вíка. Бу́ди, бу́ди.

Псалом 41

В коне́ц. Ра́зум сино́в Коре́ових

2 І́мже о́бразом жела́єт є́лень на істо́чники во́дния, си́це жела́єт душа́ моя́ к Тебí, Бо́же.
3 Возжада́ душа́ моя́ к Бо́гу Крíпкому, Живо́му. Когда́ прийду́ і явлю́ся лицу́ Бо́жію?
4 Би́ша сле́зи моя́ мні хліб день і нощ, внегда́ глаго́латися мні на всяк день: «Где єсть Бог твой?»
5 Сíя пом’яну́х, і ізлія́х на м’я ду́шу мою́, я́ко про́йду в мíсто кро́ва ди́вна да́же до до́му Бо́жія, во гла́сі ра́дованія і ісповіда́нія, шу́ма праздну́ющаго.
6 Вску́ю приско́рбна єси́, ду́ше моя́? І вску́ю смуща́єши м’я? Упова́й на Бо́га, я́ко ісповíмся Єму́, Спасе́ніє лица́ моє́го і Бог мой.
7 Ко мні само́му душа́ моя́ см’яте́ся, сего́ ра́ди пом’яну́х Тя от землí Іорда́нскі і Єрмонії́мскі, от гори́ ма́ли.
8 Бе́здна бе́здну призива́єт во гла́сі хля́бій Твої́х; вся висоти́ Твоя́ і во́лни Твоя́ по мні прейдо́ша.
9 В день заповíсть Госпо́дь ми́лость Свою́, і но́щію піснь Єго́ от мене́, моли́тва Бо́гу живота́ моє́го.
10 Реку́ Бо́гу: «Засту́пник мой єси́, почто́ м’я заби́л єси́? І вску́ю сіту́я хожду́, внегда́ оскорбля́єт враг?»
11 Внегда́ сокруша́тися косте́м мої́м, поноша́ху ми вразí мої́, внегда́ глаго́лати їм мні на всяк день: «Гді єсть Бог твой?»
12 Вску́ю приско́рбна єси́, ду́ше моя́? І вску́ю смуща́єши м’я? Упова́й на Бо́га, я́ко ісповíмся Єму́, Спасе́ніє лица́ моє́го і Бог мой.

Псалом 42

Псало́м Дави́дов. Не надпи́сан у євре́й

1 Суди́ ми, Бо́же, і разсуди́ прю мою́, от язи́ка не преподо́бна, от человíка непра́ведна і льсти́ва ізба́ви м’я.
2 Зане́ Ти єси́, Бо́же, крíпость моя́, вску́ю отри́нул м’я єси́? І всу́ю сіту́я хожду́, внегда́ оскорбля́єт враг?
3 Посли́ світ Твой і íстину Твою́, та м’я наста́виста і введо́ста м’я в го́ру святу́ю Твою́ і в селе́нія Твоя́.
4 І вни́ду к о́лтарю Бо́жію, к Бо́гу веселя́щему ю́ность мою́, ісповíмся Тебí в гу́слех, Бо́же, Бо́же мой.
5 Вску́ю приско́рбна єси́, ду́ше моя́? І вску́ю смуща́єши м’я? Упова́й на Бо́га, я́ко ісповíмся Єму́, спасе́ніє лица́ моє́го, і Бог мой.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Псалом 43

В коне́ц. Сино́в Коре́ових, в ра́зум

2 Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отци́ на́ші возвісти́ша нам дíло, є́же содíлал єси́ во днех їх, во днех дре́вніх.
3 Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л я єси́, озлоби́л єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я.
4 Не бо мече́м свої́м наслíдиша зе́млю, і ми́шца їх не спасе́ їх, но десни́ца Твоя́, і ми́шца Твоя́, і просвіще́ніє лица́ Твоє́го, я́ко благоволи́л єси́ в них.
5 Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, заповіда́яй спасе́нія Іа́ковля.
6 О Тебí враги́ на́ша ізбоде́м ро́ги, і о íмені Твоє́м уничижи́м востаю́щия на ни.
7 Не на лук бо мой упова́ю, і меч мой не спасе́т мене́.
8 Спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам, і ненави́дящих нас посрами́л єси́.
9 О Бо́зі похва́лимся весь день, і о íмені Твоє́м ісповíмися во вік.
10 Ни́ні же отри́нул єси́ і посрами́л єси́ нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших.
11 Возврати́л єси́ нас вспя́ть при вразíх на́ших, і ненави́дящії нас расхища́ху себí.
12 Дал єси́ нас, я́ко о́вці снíди, і во язи́ціх разсíял ни єси́.
13 Отда́л єси́ лю́ди Твоя́ без ціни́, і не бі мно́жество в восклица́ніїх на́ших.
14 Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосíдом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
15 Положи́л єси́ нас в при́тчу во язи́ціх, покива́нію глави́ в лю́дех.
16 Весь день срам мой предо мно́ю єсть, і студ лица́ моє́го покри́ м’я.
17 От гла́са поноша́ющаго і оклевета́ющаго, от лица́ вра́жія і ізгоня́щаго.
18 Сíя вся прийдо́ша на ни, і не заби́хом Тебе́, і не непра́вдовахом в завíті Твоє́м.
19 І не отступи́ вспять се́рдце на́ше, і уклони́л єси́ стезí на́ша от путí Твоє́го.
20 Я́ко смири́л єси́ нас на мíсті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная.
21 А́ще заби́хом ім’я́ Бо́га на́шего і а́ще воздíхом ру́ки на́ша к бо́гу чу́ждему —
22 не Бог ли взи́щет сих? Той бо вість та́йная се́рдца.
23 Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́ємся весь день, вміни́хомся, я́ко о́вці заколе́нія.
24 Воста́ни. вску́ю спи́ши, Го́споди? Воскресни́ і не отри́ни до конца́.
25 Вску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і скорб на́шу?
26 Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землí утро́ба на́ша.
27 Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас íмени Твоє́го ра́ди.

Псалом 44

В коне́ц. О ізмíняємих. Сино́в Коре́овим в ра́зум.
Піснь о возлю́бленнім

2 Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю аз: діла́ моя́ Царе́ві. Язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сца.
3 Кра́сен доброто́ю па́че сино́в человíческих, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х, сего́ ра́ди благослови́ Тя Бог во вік.
4 Препояши́ меч Твой по бедрí Твоє́й, Си́льне.
5 Красото́ю Твоє́ю і доброто́ю Твоє́ю, і наляци́, і успіва́й, і ца́рствуй íстини ра́ди, і кро́тости, і пра́вди, і наста́вит Тя ди́вно десни́ца Твоя́.
6 Стрíли Твоя́ ізощре́ни, Си́льне, лю́діє под Тобо́ю паду́т в се́рдці враг царе́вих.
7 Престо́л Твой, Бо́же, в вік вíка, жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоє́го́.
8 Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє, сего́ ра́ди пома́за Тя, Бо́же, Бог Твой єле́єм ра́дости, па́че прича́стник Твої́х.
9 Сми́рна, і ста́кти, і касíя от риз Твої́х, от тя́жестей слоно́вих, із ни́хже возвесели́ша Тя.
10 Дще́рі царе́й в че́сті Твоє́й, предста́ Цари́ца одесну́ю Тебе́, в ри́зах позлаще́нних одія́на преукраше́на.
11 Сли́ши, Дщи, і виждь, і приклони́ у́хо Твоє́, і забу́ди лю́ди Твоя́ і дом отца́ Твоє́го.
12 І возжела́єт Цар доброти́ Твоє́я: зане́ Той єсть Госпо́дь Твой і поклони́шися Єму́.
13 І дщі Ти́рова с да́ри, лицу́ Твоє́му помо́лятся бога́тії лю́дстії.
14 Вся сла́ва Дще́ре Царе́ви внутр, ря́сни зла́тими одія́на і преіспещре́на.
15 Приведу́тся Царю́ дíви вслід єя́, íскреннія єя́ приведу́тся Тебí.
16 Приведу́тся в весе́лії і ра́дованії, введу́тся в храм Царе́в.
17 Вмíсто оте́ц Твої́х би́ша сино́ве Твої́: поста́виши я кня́зі по всей землí.
18 Пом’яну́ ім’я́ Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді. Сего́ ра́ди лю́діє ісповідя́тся Тебí в вік і во вік вíка.

Псалом 45

В коне́ц. О синіх Коре́ових, о та́йних, псало́м

2 Бог нам прибíжище і си́ла, помо́щник в ско́рбех, обрíтших ни зíло.
3 Сего́ ра́ди не убої́мся, внегда́ смуща́єтся земля́ і прелага́ются го́ри в сердца́ морска́я.
4 Возшумíша і см’ято́шася во́ди їх, см’ято́шася го́ри крíпостію Єго́.
5 Рíчная устремле́нія веселя́т град Бо́жий: освяти́л єсть селе́ніє Своє́ Ви́шній.
6 Бог посре́ді Єго́, і не подви́жится, помо́жет єму́ Бог у́тро зау́тра.
7 См’ято́шася язи́ци, уклони́шася ца́рствія, даде́ глас Свой Ви́шній — потрясе́ся земля́.
8 Госпо́дь сил с на́ми, Засту́пник наш — Бог Іа́ковль.
9 Прийдíте і ви́діте діла́ Бо́жія, я́же положи́ чудеса́ на землí:
10 от’є́мля бра́ні до конца́ землí, лук сокруши́т і сло́мит ору́жіє, і щити́ сожже́т огне́м.
11 Упразднíтеся і разумíйте, я́ко Аз єсм Бог: вознесу́ся во язи́ціх, вознесу́ся на землí.
12 Госпо́дь сил с на́ми, Засту́пник наш — Бог Іа́ковль.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

По 6-й кафи́смі Трисвято́є
(з Трисвятого до «Отче наш», див. Вступні молитви)

Та́же тропарí, глас 3

Хвалу́ приношу́ Ти, Го́споди, прегріше́нія моя́ вся возвіща́ю Ти, Бо́же; обрати́в, поми́луй м’я.

Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху.

Спаси́ м’я, Бо́же мой, я́коже íногда митаря́ спасл єси́, і блудни́ці слез не презрíвий, і моє́ воздиха́ніє прийми́, Спа́се мой, і спаси́ м’я.

І ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Ра́бски ни́ні пртека́ю к покрову Твєму, Пренепоро́чная1: ізба́ви м’я, Богороди́тельнице, стра́стей смуще́ній, я́ко безстра́стія Вино́внаго Ро́ждшая.

Го́споди, поми́луй (40 разів) і молитва

Благодари́м Тя, Го́споди Бо́же наш, о всіх благодія́ніїх Твої́х, я́же от пе́рваго во́зраста до настоя́щаго в нас недосто́йних би́вших, о ї́хже вíми і не вíми, о явле́нних і неявле́нних, дíлом би́вших і сло́вом. Возлюби́вий нас, я́коже і Єдиноро́днаго Твоє́го Си́на о нас да́ти ізво́ливий, сподоби́ і нас досто́йни би́ти Твоє́я любве́. Даждь словом Твої́м му́дрость, і стра́хом Твої́м вдохни́ крíпость от Твоє́я си́ли, і а́ще что хотя́ще іли́ не хотя́ще согріши́хом, прости́, і не вміни́, і сохрани́ ду́шу на́шу святу́, і предста́ви ю Твоє́му престо́лу, со́вість іму́щу чи́сту і коне́ц досто́їн человіколю́бія Твоє́го. І пом’яни́, Го́споди, всіх призива́ющих ім’я́ Твоє́ во íстині: пом’яни́ всіх, бла́га іли́ сопроти́вная нам хотя́щих, всі бо человíци єсми́, і всу́є всяк человíк. Тíмже мо́лимся Тебі, Го́споди: пода́ждь нам Твоє́го благоутро́бія вели́кую ми́лость.

  1. В українських джерелах ця фраза звучала так: «Молитве́ник, ни́ні прихожду́ под кров Твой, Пренепоро́чная». []
1 відгук
to «Кафизма 6»
  1. Михайло сказав:

    Помилка у
    Пс 39:3 «…і от тимíнія глубини́» а надо «…и҆ ѿ бре́нїѧ ти́ны»
    та помилка у назві Псалма, написано 38-й замість 39-го.


Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору