Покровська церква і дзвіниця1768 рік
Церква у Великому Стидині увійшла у ХХІ ст. майже неушкодженою часом і людьми. Віктор Завада, знавець полісько-волинської народної архітектури, оцінює храм — пам’ятку національного значення — як «найкращий зразок волинських тридільних триверхих церков волинської школи доби її найвищого розвитку».
В церкві все до ладу: співмірні високі зруби, потужні карнизи, величні глави, пластичні портали… Неабиякої елегантності додає храмові галерея-опасання, що оперізує його по усьому периметру. Є відомості, що остання постала щойно у 1926 році. Якщо це правда, дуже вірогідно, що її запроектував видатний архітектор Сергій Тимошенко, який в ті ж роки у сусідньому селі Тростянець займався реставрацією ще одного волинського шедевру — Михайлівської церкви.
Усередину храму ми не потрапили. Високоповажний і, з дозволу сказати, монументальний настоятель церкви, який не скоро, але таки прибув до неї, забожився, що ключами керує виключно сільрада. Що ж, якщо сільрада у повному складі приходить на кожну службу — честь їй і хвала. Та ми тую благочестиву сільраду чекати не стали, хоча, далебі, дуже засмутилися. Адже, за тим же Завадою, у церкві зберігся бароковий іконостас із вишуканими Царськими вратами і унікальною скульптурою, а також різьблені хори і кілька прекрасних ікон ХVІІІ століття… Та ми не втрачаємо надії: дасть Бог, колись побачимо обіцяне диво власновіч…
Усі фото
