Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко
Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Церква Миколи Набережного, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 12

Церква Миколи Набережного (Т, ЕК)
1772 — 1775 рр.
Архітектор Іван Григорович-Барський

В літературі нерідкісні твердження, що церква Миколи Набережна — найкраще творіння видатного українського зодчого. Та, як на нас, при всій досконалості храму він грішить деякою диспропорційністю. Оригінальний, єдиний в своєму роді барабан із сферичною банею, ближчою до класицизму, ніж до бароко, міг би бути трохи вищеньким… Проте хто ми такі, щоб радити самому Григоровичу-Барському? До того ж все з лихвою надолужує чудовий ліплений декор віконниць і ганків.

Усередині церква пишається гарно реставрованим пізньокласицистичним іконостасом 1852 року — творінням рідкісної краси і високого стилю. Стінопис належить переважно до першої половини ХІХ ст.; від початкових розписів кінця ХVІІІ ст. лишилося небагато.
А тепер про найцікавіше.

Згідно благочестивому переказу, церква Миколи Набережного стоїть на тій ділянці Дніпрового берегу, біля якої трапилася одна вікопомна київська історія. Ідеться про чудесний порятунок немовляти, якого впустили у воду необачні батьки, що човном направлялися на прощу до Вишгорода. В дивний спосіб невдовзі по тому дитя знайшлося на хорах Святої Софії під іконою св. Миколая. Знайшлося мокрим, але веселим і неушкодженим. Відтоді образ Миколи Мокрого вважався чи не головною святинею Софійського собору і перебував в іконостасі Миколаївського приділу. Стару ікону домонгольського часу і невеликий за розміром список з неї (ХІХ ст.) під час Другої світової війни вивіз до Варвшави майбутній Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Скрипник). Згодом святині помандрували за океан, до Америки. Нині древній образ (або дуже вдалий повнорозмірний список з нього) перебуває в Троїцькій церкві у Нью-Йорку (Бруклін). А маленький список у 1990 році Патріарх привіз назад в Україну. Три роки святиня перебувала у храмі св. Архистратига Михаїла — першому київському храмі втретє відродженої УАПЦ. А потім з благословення Патріарха Володимира (Романюка) була передана до церкви Миколи Набережного, де вшановується парафіянами і прочанами з усіх усюд рідної України.

І це, думається нам, цілком справедливо і правильно!

Усі фото

Церква Миколи Набережного, м. Київ
Тетраконх однаково гарних зусибіч
Оздоблення барабана
Цікаве віконце на фронтоні
Один із ганків-конх. Іконопис сучасний, але дуже вдалий
У храмі. Іконостас 1810-х рр. -- рідкісний зразок класицистичного стилю
Св. Миколай. Вмонтована в класицистичний ііконостас барокова намісна ікона ХVІІІ ст., яка пережила катастрофічну пожежу на київському Подолі 1811 року
Фрамент іконостасу. Реставрація поч. ХХІ ст. виконана на відмінно!
Царські врата
Благовіщення. Фрагмент Царських врат
У наві. Розписи першої половни ХІХ ст.
Склепіння з хорами
Св. Микола Мокрий. Візантійська ікона із Софійського собору із пізнішим (?) слов'янським написом. Фахівці датують її по-різному -- від Х до ХIV ст.
До скорої зустрічі, чудовий храме!