Земські школи Кременчуцького району приписують Сластіону і датують тими ж 1910-ми роками. Проте вони геть інакші, ніж мешканки Лохвицького повіту, і цілком можуть належати іншому архітекторові та пізнішому часу. Усього їх збудували аж дві, причому вельми і вельми подібними. Та різниця все ж таки є.

Потужна й епічна кам’янопотоцька школа з’являється з-за повороту дороги як спомин про Дніпрові пороги, безжально знищені індустріалізацією. Особливо вражає башта пластичної форми та досконалих пропорцій. Ось де, як кажуть, ні додати, ні відняти. Очевидно, це відчули навіть радянські яничари-баштоборці, які не зачепили горду домінанту будівлі. Та дещо вони таки зробили. Віконця вежі забиті давно і наглухо — і дарма. Кому ж, як не дітям, зазирати за обрій!

Усі фото