Житлові будинки для І-го кредитного товариства було виконано у стилі українського модерну в одеській інтерпретації із застосуванням методів раціонального модерну. Автор — архітектор-художник Яків Матвійович Пономаренко, який викладав у Одеському художньому училищі. Комплекс складається із шести будинків, два з яких виходять на вулиці Семинарську та Пирогівську. Інші стоять у дворі, з’єднані тандемно.

Окрім сухих каталогів маємо і художні свідчення про творіння Пономаренка. В одному з дворових корпусів, у квартирі № 56, мешкав Валентин Катаєв з родиною. Письменик згадує ту пору у двох своїх творах — «Юнацький роман» та «Сухий лиман».

Ось цитата з нарису «Сухий лиман»:

«Среди барышень нашего дома имелась одна очень хорошенькая блондиночка с нежным польским лицом, всегда носившая розовое платье. Розовое ей шло. Она была дочкой архитектора, построившего дома общества квартировладельцев в несколько декадентском стиле украинского модерна с высокими западноевропейскими черепичными крышами, салатно-зелеными рамами окон со скошенными верхними углами и коваными решетчатыми воротами, украшенными большими железными подсолнечниками».

До речі, Віктор Чепелик доповнює Катаєва, повідомляючи, що первісно стіни будинків були білосніжними, а черепиця на дахах сяяла щирим золотом!

Прикро, але згаданих письменником соняхів нині не видно ніде. Та й у цілому чудові будинки посіріли від фундаменту до даху. Мабуть, нездужають. Але нехай не забувають дякувати долі: у славній Одесі їх, як буржуазних українських націоналістів, могли взагалі знести…

Усі фото